“Зелений” перехід неможливий без відновлюваних джерел енергії. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України вже підготувало проєкт "Другого національного визначеного внеску України до Паризької угоди" (НВВ2), яким, зокрема, зазначається, що відновлювана енергетика може замістити “стару” вугільну генерацію.
Очікується, що у 2030 році частка виробництва електроенергії з відновлюваних джерел становитиме близько 30%. За підсумками першого кварталу 2021 року частка виробництва електроенергії з відновлюваних джерел становила 5,5%, а разом з великими гідроелектростанціями – 11,4%.
Європейська Зелена Угода (European Green Deal) та Стратегія відновлення ЄС (виходу економіки ЄС з кризи COVID-19) чітко визнають “зелений” перехід головним двигуном економічного відновлення та майбутнього зростання й процвітання Європи.
Редакція ЕкоПолітики зібрала для своїх читачів головні міфи, що ширяться довкола “зеленої” енергетики. Розвінчати їх нам допомогли голова правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков та виконавчий директор Асоціації Сонячної Енергетики України Артем Семенишин.
- Відновлювальна енергетика є надто дорогою і збільшення її частки на енергоринку призведе до зростання тарифу
Будівництво будь-якої нової генерації веде до зростання цін на електроенергію в Україні, адже підвищення цін на електричну енергію пов’язане з багаторічною системною кризою в енергетичному секторі.
В Україні панує думка про те, що ми не можемо собі дозволити надто дорогу "зелену" енергетику, в той час, коли мільярди гривень йдуть на підтримку сектору атомної та теплової енергетик. При чому вплив "зеленого" тарифу на вартість електроенергії для споживача значно менший ніж дотації на традиційні джерела енергії. Це можна легко прослідкувати, адже історично в Україні "зелені" тарифи не зростають, а навпаки неодноразово зменшувались. Чого лише варте скорочення “зеленого” тарифу у 2020 році: на 15% для сонячної енергетики та 7% — для вітрової енергетики. А після 2022 року, відповідно до ухваленого у 2020 році Закону України №810-ІХ, нові сонячні та вітрові енергетичні проекти і взагалі не зможуть отримувати “зелений” тариф.
До того ж, частка ВДЕ в енергетичному балансі України все ще залишається мізерною, а отже, логічно що, “зелена” енергетика не може масштабно впливати на формування кінцевої вартості електроенергії. Натомість, споживачі бачать постійне стабільне підвищення тарифів на електроенергію. В чому ж тоді справжня причина такої тенденції? – Занадто великі дотації виділені на традиційні джерела енергії.
Відновлювані джерела енергії сьогодні на рівних конкурують з викопним паливом. Якщо взяти до уваги витрати на викопне паливо, на скорочення викидів СО2 та інші, пов’язані з цим, екологічні витрати, то енергія вітру, в результаті, коштуватиме набагато менше, ніж енергія, вироблена на газових та атомних станціях.
shutterstock
У 2020 році вітроенергетика була визнана дешевшою за вугільну. Відповідно до Звіту Міжнародного агентства з відновлюваних джерел енергії (IRENA), виведення з експлуатації найменш конкурентоспроможних існуючих вугільних електростанцій потужністю 500 ГВт і їх заміщення наземними ВЕС та СЕС скоротило б системні витрати на виробництво електроенергії, а також, відповідно і, витрати споживачів: така економія склала б від 12 до 23 млрд доларів США на рік, в залежності від світових цін на вугілля. Заміщення вугільних станцій вітровими та сонячними сприятиме прибутку в 1,1% від світового ВВП.
В усьому світі на розвиток ВДЕ витрачається біля 88 млрд доларів на рік, тоді як викопне паливо отримує субсидії в розмірі 523 млрд доларів на рік.
- В Україні найвищий “зелений” тариф в Європі
В українському випадку розмір “зеленого” тарифу варіюється в залежності від виду генерації (вітрова, сонячна, біоенергетика тощо), потужності станції і дати її введення в експлуатацію. До прикладу, у Австрії розмір "зеленого" тарифу виплачується незалежно від потужності станції. Тобто він однаковий, як для великої промислової ВЕС, так і для маленького вітряка, який забезпечує електроенергією окреме домогосподарство.
Так,в Австрії розмір “зеленого” тарифу для ВЕС в 2018 році становив 8,2 євроценти, а вже в 2019 році 8,12 євроцентів за кВт·год, в той час коли в Україні поточний “зелений” тариф для нових ВЕС потужністю більше 2 МВт становить 8,8 євроцентів за кВт·год, а для ВЕС потужністю до 2 МВт - менше 6 євроцентів за кВт·год. Тобто, твердження про “найбільший в Європі” “зелений” тариф в Україні, який люблять використовувати прихильники традиційної генерації, є маніпулятивним і не відповідає дійсності.
Прихильники зниження “зелених” тарифів також забувають згадати про те, що у Європі окрім тарифу також існують додаткові ставки на транспортування, розподіл, сервіс та інші витрати. Порівнюючи український “зелений” тариф та європейські, варто враховувати додаткові ставки та безповоротні податки, які в нашій країні відсутні.
Якщо ж не враховувати усі особливості систем підтримок ВДЕ в Європі, то дійсно може здатись, що українські підприємства платять дорого за поставлену їм електроенергію. Але насправді, наприклад, у другій половині 2019 року в Німеччині і Великобританії брутто ціна за кВт.год “зеленої” електроенергії сягнула аж 15,8 євроцентів (без ПДВ) для домогосподарств, важкої промисловості, великого, малого та середнього бізнесу. Великі ж індустріальні гіганти в Європі платять ще більше, в той час як в Україні вартість електроенергії для підприємства з урахуванням усіх податків склала близько 3 грн за кВт.год (або 10 євроцентів за середнім курсом червня 2021 року).
- ВДЕ – забавка для заможних держав
Вітрова та сонячна енергетики стають дешевшими у всьому світі і вже сьогодні на рівних конкурують з традиційною енергетикою. Це пояснюється наступними чинниками.
По-перше, ВДЕ — це екологічна чистота і товари вироблені з використанням “зеленої” електроенергії не обкладаються податком на викиди вуглецю, про який йшлося вище. Таким чином ми ще й говоримо про економічну ліквідність і вигідність “зеленої” енергетики.
По-друге, ВДЕ – це місцеве джерело енергії, яке не треба імпортувати з сусідніх держав, адже сонце та вітер доступні нам 24/7 365 днів у році. До прикладу, виробляти електроенергії за рахунок сонячного випромінюванняможна практично у будь-якій точці земної кулі. Таким чином, розвиваючи ВДЕ ми ще й забезпечуємо енергетичну незалежність держави та її національну безпеку.
По-третє, ВДЕ — це збереження лімітованих природних ресурсів. Зокрема, при генерації електроенергії, вітрові електростанції абсолютно не використовують такий дефіцитний ресурс на планеті, як вода, чого, наприклад, не скажеш про атомну чи теплову електростанції, вода після використання якими абсолютно не придатна для використання.
По-четверте, ВДЕ — це доступні високооплачувані робочі місця. Сектор ВДЕ сприяє створенню великої кількості робочих місць. Так, до прикладу, за даними IRENA, для типового 500 МВт офшорного (морського базування) вітроенергетичного проекту знадобиться створення 17,29 робочих місць в рік, коли, наприклад, для 50 МВт наземного вітроенергетичного проекту знадобиться створення 5.24 нових робочих місць в рік. Говорячи ж глобальніше, за даними GWEC (Глобальна вітроенергетична рада), протягом наступних 5 років, сектор вітрової енергетики створить 3.3 мільйони нових робочих місць у світі.
По-п’яте, ВДЕ — це стабільний дохід і інвестиції. Інвестиції в “зелену” енергетику сприяють більш стабільному доходу, ніж інвестиції у викопні джерела енергії. До прикладу, для більшості СЕС термін окупності не перевищує 4-5 років, для ВЕС же цей термін сягає 7-8 років, коли середній термін окупності нової атомної станції, наприклад, перевищує 10-12 років.
shutterstock
- ВДЕ — нестабільні джерела енергії
Серед противників відновлюваних джерел енергії також не менш поширеною є думка про те, що ВДЕ все одно не можна розвивати без теплової та атомної генерації, які забезпечують балансування нестабільної вітрової та сонячної енергій у енергетичній системі. Дійсно, хоч енергія вітру та сонця і доступні цілодобово, проте генерація електроенергії СЕС та ВЕС все ж залежить від сили вітру та потужності сонячної радіації, які, в свою чергу, можуть різнитися від години, дня чи регіону. Саме тому, сонячна та вітрова електростанції в чистому вигляді потребують балансування, тобто наявності альтернативного джерела енергії, яке б покривало дефіцити в мережі, коли вітер дме слабше або сонячна радіація не достатньо потужна, або ж збирало надлишок електроенергії, коли потужність цих джерел енергії надто сильна. Феномен України, що таке балансування забезпечується станціями на викопних джерелах енергії, що створює так званий “зелено-вугільний” парадокс. У світі ж ВДЕ балансується такими ж екологічно-чистими технологіями.
Наприклад,в таких країнах, як Сполучені Штати, Китай і Австралія, використовують системи накопичування енергії (energy storage) або ж різного роду гібридні системи, коли в межах одного енергооб’єкту об’єднані вітер, сонце, системи зберігання енергії та маневрові потужності. Такі гібридні системи дозволяють стабільно генерувати електроенергію і для підприємств, і для споживачів. Наприклад, в Уругваї 100% електроенергії вже виробляється за рахунок відновлюваних джерел енергії і питання їх балансування, відповідно, не стоїть. У Бразилії – 86% електроенергії генерується за рахунок ВДЕ. Як вони цього досягли? Вони балансують виробництво електроенергії, зокрема, за рахунок гідроенергетики та гідроакумулюючих станцій.
- Вітроенергетика — шкідлива для здоров’я
Перш за все, варто зазначити, що під час генерації електроенергії, вітроенергетичні об’єкти (установки) не викидають в атмосферу жодних твердих часток або ж парникових газів, які б могли викликати хвороби серця та легенів. При роботі ВЕС також немає жодних викидів ртуті та інших важких металів в атмосферу, чого не можна сказати про станції на викопних джерелах енергії. Такі важкі метали накопичуються в харчовому ланцюгу та є шкідливими для здоров'я, як людини, так і тварин. Вітроенергетика дозволяє також уникнути утворення смогу, адже не продукує жодних викидів оксиду азоту в атмосферу. Оксид азоту, що потрапляє в атмосферу під час роботи електростанцій на викопному паливі, викликає утворення смогу, який також є шкідливим для дихальних шляхів людини.
Окрім забруднення навколишнього середовища, додатковим закидом на адресу вітрової енергетики є продуковане нею шумове забруднення. Світові дослідження доводять, що вітрова електростанція, яка знаходиться на відстані 500 м до населеного пункту продукує менше шуму, ніж газонокосарка, пилосос або блендер. Сьогодні ж, вітрові електростанції будуються щонайменше на відстані 700 м до найближчих поселень, що відповідає Державному стандарту України та рекомендаціям МОЗ для житлових районів.
Крім того, виробники вітротурбін (ВЕУ) постійно удосконалюють моделі ВЕУ як у питанні збільшення їх одиничної потужності, так і щодо їх шумового забруднення. До того ж, на сьогодні у світі немає прямих наукових доказів того, що будь-які звуки, продуковані вітровою турбіною, включно з інфразвуком, прямо шкодять здоров`ю людини.
Більше того, у 2016 році Міністерство енергетики США опублікувало Звіт "Бачення вітру", в якому зазначило, що вітроенергетика не просто може забезпечити більше третини електроспоживання в США до 2050 року, але й зекономити 108 млрд доларів США в національній галузі охорони здоров'я за рахунок скорочення шкідливих викидів в атмосферу та відповідного запобігання 22 000 передчасних смертей.
- Вітроенергетика шкодить довкіллю
Вітрова енергетика є найбільш дружелюбним до навколишнього середовища видом ВДЕ, адже викиди вуглецю при виробництві електроенергії вітровою турбіною дорівнюють нулю. Так, у 2019 році, електроенергія з енергії вітру дозволила уникнути глобальних викидів вуглецю, спричинених 42 мільйонами автомобілей. Лише у 2020 році в Україні за рахунок використання енергії вітру викиди СО2 в атмосферу були скорочені на 2,6 млн тон.
Розробники ВЕС перед отриманням дозволу на будівництво проводять ретельну Оцінку впливу на довкілля (ОВД) майбутньої станції, зокрема з вивченням можливого впливу на флору та фауну. Для вивчення і оцінки впливу вітростанції на біорізноманіття і середовища існування, протягом щонайменше одного року проводяться дослідження існуючих в районі планованого будівництва природних комплексів довкілля з фокусом на авіафауну (птахи, кажани).
Навіть з такими відносно низькими показниками негативного впливу на довкілля, у вітроенергетичній промисловості постійно підвищуються стандарти, проводяться набагато більше досліджень, спрямованих на запобігання, мінімізацію і пом’якшення будь-яких впливів на дику природу, ніж в будь-якій іншій галузі.
Вітроенергетика не використовує паливо, отримане в результаті гірничих робіт або буріння, та не створює небезпечних і радіоактивних відходів, що потребують постійного зберігання.
Вітроенергетика дозволяє уникнути викидів газів, що викликають кислотні дощі. При роботі ВЕС немає викидів в атмосферу двоокису сірки (SO2), які викликають кислотні дощі, завдають безліч шкідливих впливів на екосистеми та середовища проживання диких тварин.
- Вітрові турбіни “вбивають” птахів
Загальний вплив вітроенергетики на птахів, кажанів, інших диких тварин та природні середовища існування надзвичайно низький у порівняні з іншими видами діяльності людини. Численнідослідження, проведені в різних країнах світу, де є вітрові електростанції, доводять, що основними причинами загибелі птахів є зіткнення птахів з фасадами скляних хмарочосів та домашні коти.
Крім того, випадки загибелі птахів від зіткнення з високовольтними лініями та ураження електричним струмом, зіткнення з транспортними засобами та отруєнням пестицидами є набагато частішими ніж від зіткнення з вітротурбінами.
Відповідно до проведених досліджень, на кожні 10 000 випадків загибелі птахів внаслідок людської діяльності, разом з загибеллю внаслідок зіткнень зі штучними спорудами, менше однієї смерті спричиняється вітротурбіною. На кожний 1 випадок загибелі птахів від вітроагрегату припадає від 1 000 до 2 000 смертей птахів, спричинених котами.
shutterstock
- Сонячні панелі зроблені з матеріалів, що не переробляються
Всі елементи сонячних панелей – скло, алюмінієва рама, пластикова підкладка та тонкі пластини кремнію потенційно можуть перероблятися на 100%. Переважна більшість матеріалів, що використовується у складі сонячних модулів — підлягають переробці та повторному використанню. Обсяги утворення відходів від сонячної енергетики близькі до нуля. Цьому сприяє довготривале використання сонячних панелей – близько 20-25 років.
Переробка сонячних модулів
В США та Європі вивчають варіанти створення централізованої та економічно вигідної схеми збору та утилізації сонячних панелей, що вже непридатні. За це відповідають дві організації з відходів фотоелектричних систем: PV CYCLE в ЄС та Solar Energy Industries Association у США. За 10 років існування вони змогли переробити більше 30 000 метричних тонн застарілих сонячних модулів. Були навіть створені центри збору "сонячної" утильсировини, а виробники почали виробництво фотоелектричних модулів наступного покоління.
Утилізація сонячних батарей
З панелі можна взяти переднє скло з кремнієвим сонячним елементом, зняти алюмінієву раму, відокремити розподільну коробку та використати мідь з кабелю. Після серії хімічних процесів можна відокремити високоцінні матеріали: кремній та срібло. Адже близько 90% сонячної батареї − це скло. Решта − кремній, срібло, свинець, мідь і алюміній. Все це можна використати повторно при виробництві.
Електричні відходи
За статистикою близько 45 млн метричних тонн на рік становлять відходи від комп’ютерів, телевізорів, мобільних телефонів. А через 30 років відходи від виробництва електроенергії можуть вдвічі перевищити цей показник.
Тому інновації та державна політика в цьому питанні шукають оптимальний варіант розвитку, що робити після закінчення терміну служби сонячних панелей. В Україні поки що це питання не настільки актуальне, адже сфера “зеленої” енергетики достатньо молода і термін роботи сонячних станцій ще не вийшов (триває 25-35 років від моменту встановлення).
- Град може пошкодити сонячні панелі
Сонячні батареї тільки зовні здаються крихкими. Насправді, модулі виготовляються за допомогою надміцних матеріалів. Раму виготовляють з анодованого алюмінію, що зберігає метал від корозій та механічних ушкоджень. А на саму батарею накладається загартоване скло, що, без ушкоджень, витримує падіння металевої кульки 227 грам з висоти 1 метра.
Крім того, сонячні батареї не мають рухомих частин — вони рідко ламаються зсередини та, як правило, незначні пошкодження можуть виникнути тільки через екстремальні погодні умови.
Виробники сонячних панелей завжди тестують свої вироби на стійкість до різних важких погодних умов. Наприклад, у сонячних панель вказані свої параметри стійкості до зовнішніх погодних факторів, такі як: стійкість до піску, соляного туману і аміаку; сертифікування на стійкість до граду і т.д. Наприклад, вітрове навантаження у панелей сягає 60 м/с, що дорівнює 200 кг на квадратний метр. Отже грозу, що характерна для української місцевості, панелі витримують без ушкоджень. Сонячні панелі, які з року в рік піддаються найсильнішим бурям або постійним снігопадам, можуть незначно втратити структурну цілісність, це зрозуміло, але враховуючи клімат на території України, тривалі екстремальні погодні умови малоймовірні. В такому випадку, сонячні панелі схильні до мінімальної деградації.
shutterstock
Наші кліматичні умови сприяють, щоб термін експлуатації сонячних панелей був максимальним. Модулі є доволі стійкими до падіння граду. Більшість виробників сертифікують панелі як такі, які можуть витримувати падіння граду товщиною 3 мм при швидкості до 25 м/c.
- Атомна енергетика дешевша, ніж інші види генерації з низькими викидами
Атомна енергія дешева тоді, коли не врахована вартість її будівництва і вплив на здоров’я людей. Саме так відбулося в Україні, коли всі АЕС залишилися майже безкоштовно від колишнього СРСР. Будівництво нових АЕС з урахуванням усіх екологічних норм, норм по виведенню з експлуатації, норм по захороненню ядерного палива, коштує набагато дорожче. Такий тариф на електроенергію з нових АЕС буде у 3-4 рази вищий, ніж тариф для вітрових та сонячних електростанцій.
Найбільший на сьогодні в Україні коефіцієнт використання встановленої потужності на вітрових електростанціях, приблизно 42%. На теплових електростанціях цей коефіцієнт становить 30-32%. Не тому, що не вистачає палива, а тому щозастарілі відпрацьовані технології. Тобто, сьогодні вітер працює ефективніше, ніж вугільна генерація. Так, за даними Енергоатому у минулому році атомна енергетика мала показник десь на рівні 65-68%, хоча його можуть довести і до 90% зі збільшенням часу використанням встановлених потужностей. Але, в Україні уже вкотре продовжують термін експлуатації атомних енергоблоків. Це не може тривати вічно – максимум років 10-15. Далі Міжнародна агенція з атомної енергетики може просто заборонити подібну діяльність з точки зору небезпеки подальшої експлуатації таких АЕС. Старі атомні електростанції потрібно закривати, так як подальша їх експлуатація стає небезпечною через старіння залізобетонних конструкцій.
Хто з інвесторів сьогодні дасть гроші на будівництво нового атомного блоку? Якщо взяти загальносвітову статистику, то найбільше зараз інвестують у сонячну та вітрову енергетики.
Наразі Німеччина закриває всі атомні станції, Італія вже закрила, Австрія побудувала і не запустила. І таких прикладів дуже багато. Швеція скорочує частку атомної генерації. Франція, в рамках закону про енергетичний перехід, на 25% мала скоротити відсоток АЕС до 2025 року, а зараз подовжила термін до 2030 року. Проблема полягає у виводі з експлуатації. Це колосальне питання, зокрема, і до України.
Наша країна має потенціал для розвитку саме відновлюваних джерел енергії. І чим далі ми будемо відходити від розвитку, який відбувається у всьому світі, тим складніше нам потім буде наздогнати саме темпи зростання і використання ВДЕ.
- Збільшення частки ВДЕ негативно позначиться на економіці
В глобальному масштабі перехід до енергетичної системи з низьким вмістом вуглецю за оцінками ClimatePolicyInitiative обійдеться світові в $8,1 трлн, що на перший погляд видається занадто затратним. Проте, такий перехід, окрім забезпечення незалежності від викопного палива, яке має тенденцію зростати в ціні через свою вичерпність (природно) та через маніпуляції монополістів (штучно), уникнення змін клімату, дозволить вивільнити $1,8 трлн. Саме таку суму доведеться переплатити при продовженні використання викопного палива для виробництва енергії (подальша експлуатація традиційної енергетики у перспективі 20 років коштуватиме людству $9,9 трлн).
shutterstock
Незважаючи на високі капіталовкладення і за рахунок низьких операційних витрат (відсутність паливної складової), ВДЕ дають можливість для економічного зростання та загального зниження витрат, що позитивно позначиться на всій економіці.
Україна, як і більшість країн світу, декларує намір здійснити перехід до безвуглецевої економіки та стати кліматично-нейтральною до 2060 року. Наразі, українська продукція є однією з “найбрудніших” у світі. Саме тому, ЄС може ввести на українську продукцію “вуглецевий” податок, так званий CBAM. Разом з тим, питання виробництва електроенергії з ВДЕ в українському суспільстві вже роками обростає “страшилками”. Більшість міфів поширюють противники розвитку “зеленої” генерації і більшість з них не витримують критики.
