Техногенні катастрофи в Україні: що робити в разі аварій на хімічних об'єктах shutterstock

Техногенні катастрофи в Україні: що робити в разі аварій на хімічних об'єктах

Олена Яценьо

Найкраще негайно виїхати з близького до аварії місця, а в разі неможливості потрібно виконувати мінімальні поради

У ніч із 26 на 27 лютого російські окупанти спричинили техногенні катастрофи в низці українських міст, обстрілявши хімічні об'єкти.

Про це повідомила пресслужба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України.

"Ворог і далі тисне на українців, тепер через створення техногенних катастроф", – ідеться в повідомленні Міндовкілля.

Зокрема, виконувач обов'язків міністра на своїй фейсбук-сторінці Руслан Стрілець повідомив про наслідки ракетних обстрілів житлових будинків і об'єктів цивільної інфраструктури.

Ідеться про пожежу на нафтобазі в селі Крячки Васильківської громади Київської області, пошкодження газопроводу на Харківщині, а також попадання російських снарядів у загорожу ДСП "Об'єднання "РАДОН".

"Поки що системи моніторингу на підприємстві працюють у штатному режимі. Перевищень не зафіксовано. Сховище радіоактивних відходів не пошкоджено. Загрози населенню, працівникам, обладнанню та будівлям немає", – зауважив Стрілець.

У міністерстві наголосили, що військові та збройні конфлікти завжди завдають значних утрат довкіллю, але нині дії РФ створюють загрозу техногенної катастрофи не тільки для України, а й для всієї Європи.

"Російські війська знищили комерційну нафтову базу поблизу Василькова. Це екологічна катастрофа не лише для України, а й для всієї Європи", – також зазначили в компанії "Антонов".

Як діяти в разі аварій на хімічних об'єктах

Держспецзв’язку дало коротку інструкцію із цивільного захисту громадян, які перебувають у зоні ризику техногенної катастрофи.

1. Зачиніть вікна та без нагальної потреби не відчиняйте їх. Під час відчинення – завішуйте їх вологою або марлевою тканиною, періодично міняйте її.

2. Уникайте тривалого перебування на повітрі.

3. Користуйтеся системою кондиціонування та очищення повітря. Поставте у вашому приміщенні ємності з водою для підвищення вологості повітря.

4. Регулярно здійснюйте вологе прибирання.

5. Якщо відчуваєте запах диму, негайно надівайте вологі маски, віконні та дверні отвори ізолюйте вологою тканиною.

6. Збільште споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Рекомендується пити підсолену та мінеральну лужну воду, молочнокислі напої (мінеральні напої, киснево-білкові коктейлі. Виключити газовані напої.

7. Декілька разів на день приймайте душ, промивайте ніс і горло.

Якщо маєте проблеми із серцево-судинними захворюваннями, додатково проконсультуйтеся з лікарем.

Найкраще негайно виїхати з близького до аварії місця, а в разі неможливості потрібно виконувати мінімальні поради.

Яка небезпека в зоні техногенних катастроф

Заходи, яких радять уживати тим, хто опинився поряд із місцем надзвичайної ситуації, потрібні для мінімізації можливого шкідливого впливу аварій на хімічних об'єктах на здоров'я людей.

В Українській природоохоронній групі застерегли, що "сажа, утворена від горіння нафтопродуктів, є найнебезпечнішим канцерогеном з усіх, з якими ми можемо мати справу в побуті".

"Окрім чадного газу, який виділяється під час такого згорання нафтопродуктів, виділяються ще багато оксидів нітрогену. Це кислотні гази. У реакції з водою дають кислоти, – пояснили екологи. – Вісімдесят відсотків організму людини – це вода. Особливо слизові оболонки. Якщо такі кислоти будуть потрапляти на слизові оболонки організму людини, то кислоти будуть утворюватися в організмі людини".

Напередодні ЕкоПолітика повідомляла, що в четвер, 24 лютого, війська Російської Федерації захопили контроль над ядерними та радіаційними об’єктами в зоні відчуження.

Читайте також
Через 5 років у Каховському лісі можуть бродити олені й кабани, – еколог заповідника "Хортиця" 
Через 5 років у Каховському лісі можуть бродити олені й кабани, – еколог заповідника "Хортиця" 

Природа на місці техногенної катастрофи продовжує відновлюватися

Річниця підриву Каховської ГЕС: екологічні наслідки підриву та як вона виглядає зараз
Річниця підриву Каховської ГЕС: екологічні наслідки підриву та як вона виглядає зараз

Як Україна оговтується після найбільшої штучної катастрофи ХХІ століття

Британські вчені оцінили еконаслідки підриву Каховської ГЕС
Британські вчені оцінили еконаслідки підриву Каховської ГЕС

Дослідники виявили понад 1000 потенційних джерел забруднення на затоплених територіях

Екоцид на українських землях: 5 найбільших катастроф 2023 року
Екоцид на українських землях: 5 найбільших катастроф 2023 року

Екозбитки від війни вже сягнули 56,7 млрд євро і з кожним днем ця сума зростає