ЕкоПолітика отримала нагоду поспілкуватися з заступником міністра економіки України –торговим представником країни Тарасом Качкою. В центрі уваги нашої бесіди – європейська ініціатива "Fit for 55", подробиці про майбутнє податку СВАМ, а також, як наразі відбуваються переговори Україна - ЄС.
- Пане Тарасе, нещодавно було оголошено про розробку європейського законодавства Fit for 55. Наскільки це вплине на Україну?
Так, 14 липня Європейська Комісія оприлюднила законодавчий пакет"Fit for 55", що спрямований на перегляд чинних кліматичних та енергетичних цілей ЄС до 2030 року. Основні цілі, що ставить перед собою ЄС – зменшення середніх викидів вуглецю в Європейському Союзі на 55% до 2030 року у порівнянні з 1990 роком, і реалізація проміжних цілей стратегії Європейського зеленого курсу (ЄЗК) по досягненню Євросоюзом вуглецевої нейтральності до 2050 року.
Загалом, пакет зміцнює вісім чинних законодавчих актів та пропонує п’ять нових ініціатив у різних сферах політики та секторах економіки: клімат, енергетика та паливо, транспорт, будівництво, землекористування та лісове господарство, що допоможуть найбільш ефективним шляхом досягти поставленої мети.
"Fit for 55" є ключовою зміною у світовій економіці, та, звісно челленджем для України. Нашою метою є вчасно вплинути на цей процес, щоб створити вигідні умови для українських виробників, з урахуванням кліматичних викликів.
- Але екологічні проблеми в Україні свідчать, що ми інституційно не готові до високих європейських цілей…
Чекайте, якщо прислуховуватися до деяких екологічних активістів – у нас димом затягнута вся Україна, а от вже на кордоні з Польщею – блакитне небо, і там всі добре живуть! Перше завдання, яке у нас є, - вийти з моделі "Ідеальна ЄС – погана Україна". Насправді – всюди є проблемні установки та точкові проблеми, які треба вирішувати. Але, в цілому, з точку зору кліматичної політики, ми не така вже й погана держава! У нас є певні "рекордсмени" - забруднювачі, наприклад, теплові електростанції, але ми є так само готові, як Європа!
Ну, не треба сприймати нас як країну, яка постійно наздоганяє країни Євросоюзу. В багатьох моментах ми є однаковими, але кожна - зі своїми нюансами. Можна подивитися на Національно-визначений внесок Євросоюзу в рамках Паризької Угоди, там в розділі "амбіції" стверджується, що різні держави наступні 10 років будуть по-своєму модернізуватися – у деяких навіть взагалі нуль стоїть. Зрозуміло, вони не можуть так швидко модернізуватися, як багата Німеччина. Але наша Угода про Асоціацію вписує країну в цей процес - де юре. Отже, основна теза – це дипломатія, яка має досягти цілі – Україна та ЄС рівні партнери, кожен зі своїми проблемами. Ми маємо допомагати одне одному.
- Але як саме допомагати?
Перше – чи Україна та ЄС є одним ринком? На мою думку, Україна має бути частиною ринку промислового ЄС. Але це не тільки питання вільної торгівлі, а й, наприклад, стандартизації. В цілому - бізнес-культури. Друга частина – трансфер технологій. Україна теж має бути за цим столом переговорів. Це потрібно як для продажу товарів, так і для отримання фінансування.
Зрештою, з точки зору фінансування у нас гарний діалог з Європейською комісією. Наприклад, у травні прийнято рішення - механізм гарантування міжнародних фінансових інституцій буде поширюватися і на Україну. Цим можуть скористатися навіть приватні проєкти з нашої держави.
- А що на сьогодні відбувається в ЄС?
Там є складний процес дискусій між екологічними активістами, споживачами, бізнесом, фінансовими колами, науковцями, постачальниками обладнання, щоб виробити спільне рішення. І це найскладніший момент – це ж протидія всіх проти всіх! В Україні, до речі, відбувається схожий процес. Нам потрібно внутрішньоукраїнську дискусію інтегрувати у внутрішньоєесівську дискусію. Наші зобов’язання перед ЄС дають нам добру перспективу залучень до цих політик.
- А яку основну проблему в Україні ви б визначили?
Єдина проблема, яка є в середині України – фінансове управління. Я б сказав, не так добре розвинута культура підтримки бізнесу – є або пільги, або компенсації банківських ставок, і ми залежимо від них. Я сподіваюсь Фонд декарбонізації буде першим успішним прикладом акумуляції коштів з різних ресурсів. Зокрема, мова йде про вуглецевий податок, який би спрямовувався не в загальний бюджет, а скеровувався на проєкти щодо декарбонізації.
- Чи є подробиці щодо впровадження механізму СВАМ: ну, наприклад, на які товари він буде поширюватися? Чи буде спецрежим для виробників електроенергії?
Я хочу сказати, що механізм коригування вуглецю на кордоні (СВАМ) буде поступово застосовуватись лише до обраної кількості товарів з високим ризиком джерел вуглецю: чавуну та сталі, цементу, добрив, алюмінію та виробництва електроенергії. Починаючи з 2023 року для цих товарів застосовуватиметься система звітності, її мета - сприяти безперебійному впровадженню діалогу з третіми країнами, а імпортери почнуть виплачувати фінансове регулювання у 2026 році.
CBAM відбиватиме Європейську систему торгівлі квотами на викиди (ETS), оскільки система базується на придбанні сертифікатів імпортерами. Ціна сертифікатів буде розрахована залежно від середньотижневої аукціонної ціни квот ЄС ETS, вираженої в євро/т викидів CO2. Імпортери товарів повинні будуть або індивідуально, або через представника зареєструватися в національних органах влади ЄС, де вони також можуть придбати сертифікати CBAM.
Хочу звернути увагу - наразі, відповідно до параграфу 7 Статті 2 проєкту Регламенту ЄС щодо СВАМ за умови що третя країна або територія має ринок електроенергії, інтегрований із внутрішнім ринком електроенергії Союзу шляхом зв’язку ринків, і не вдалося знайти технічне рішення щодо застосування CBAM до імпорту електроенергії до Союзу, з цієї третьої країни або території, - такий імпорт електроенергії звільняється від застосування CBAM.
Крім того, у проєкті Регламенту ЄС щодо СВАМ Додаток ІІ передбачено перелік країн, на які не розповсюджуватиметься його дія.
- Як наразі відбуваються економічні переговори Україна-ЄС: чи є значні перемоги – де вузькі місця?
Для початку дамо цифри: на сьогодні Європейський Союз є найбільшим торговельним партнером України з питомою вагою торгівлі товарами 40,2% від загального обсягу зовнішньої торгівлі України.
З моменту початку застосування торговельних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС маємо вже п’ять років успішних торговельних відносин, які відбивають реальний запит населення та бізнесу на товари та продукцію, походженням з України та держав-членів Європейського Союзу.
На сьогодні в суспільстві існує запит на перегляд параметрів лібералізації шляхом прискорення та розширення. При цьому, мають бути максимально враховані пропозиції української сторони, які підготовлені з урахуванням найбільш пріоритетних для України позицій з точки зору продуктивного розвитку двосторонніх торговельних відносин з ЄС в контексті вільної торгівлі.
- У вас є певна позиція. Яка вона?
Так. За результатами аналізу пропозицій товаровиробників та бізнес-асоціацій Мінекономіки було сформовано консолідовану позицію України для подальшої дискусії з Європейським Союзом в контексті перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Пропозиції щодо оновлення Поглибленої та всебічної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС виходять з:
- Макроекономічного виміру ефективності Угоди, а саме загального стану двосторонньої торгівлі України та ЄС та її впливу на економіку України,
- Крос-секторального виміру нових регуляторних ініціатив ЄС, які матимуть суттєвий вплив на умови доступу українських товарів і послуг на ринок ЄС та якість економічної інтеграції України до ЄС;
- Секторального виміру оновлення окремих сегментів, виходячи з чітко артикульованих потреб українського бізнесу у відповідних галузях економіки.
- Як просувається скасування ввізного мита у переговорах з ЄС?
Для участі у переговорах з Європейським Союзом щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС (розпорядженням Президента України від 11.06.2021 № 501/2021-рп) утворено делегацію України. Головою делегації визначено Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, до складу увійшли представники причетних міністерств та органів державної влади.
Українською стороною було направлено Стороні ЄС пропозиції щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі відповідно до статті 29 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Восени планується провести перший раунд офіційних переговорів з Європейським Союзом щодо прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
