Сьогодні практично в усіх країнах світу є бодай якісь елементи зелених публічних закупівель. При цьому безумовними лідерами такого процесу є розвинуті країни Європи, Північної Америки та Східної Азії. Саме вони 20 років тому й почали враховувати екологічно складову при замовленні товарів та послуг. Про це йдеться у досліджені Світового банку "Зелені публічні закупівлі: огляд зелених реформ у національних системах публічних закупівель".
ЕкоПолітика пропонує аналіз цього документу.
Купувати з користю для довкілля
Зелені публічні закупівлі (ЗПЗ) - це закупівля державою та громадами товарів, робіт та послуг з поліпшеними екологічними характеристиками. Експерти Світового банку вбачають запоруку ефективності цього механізму у тому, що обсяги публічних закупівель є доволі значними. На них в усьому світі щорічно припадає 11 трлн доларів США, а це близько 11% глобального валового продукту. В багатьох країнах, що розвиваються, саме держава є найбільшим покупцем товарів і послуг.
Дослідники зауважують, що зелений підхід при публічних закупівлях все частіше стає обов’язковим елементом таких закупівель. Причому цей інструмент дедалі більше стає компетенцією не власне екологічних структур, а фінансових. Саме у міністерствах фінансів роблять поправку на екологію і кліматичні зміни, коли формують макроекономічну політику та готують бюджет.
Просто розпочни!
Експерти Світового банку запевняють, що для запровадження зелених закупівель не потрібно чекати, доки в державі буде відпрацьована уся необхідна правова база. Вони кажуть, що більшість країн починають свій шлях у ЗПЗ з допомогою простих критеріїв, як-от енергоефективність. Цей критерій відповідає одночасно і екологічним вимогам, і міркуванням економічної доцільності. Згодом сферу ЗПЗ можна буде розширити.
Дослідники визнають, що вартість екологічно чистих продуктів, послуг і робіт може виявитися вищою, ніж у тих, що не відповідають екологічним вимогам. Втім, вони зауважують, що з розвитком зеленого ринку споживачі все частіше віддаватимуть перевагу зеленому продукту, той ставитиме дедалі масовішим, а відтак – дешевшим. Іноді достатньо просто підтримати перспективний проект на старті.
Вдалий приклад Експерти Світового банку кажуть, що державні закупівлі відіграли провідну роль у створенні ринку електромобілів у Японії. Вже добре відомий і у нас Nissan Leaf, перший у світі серійний електромобіль, був представлений 2010 року. У перші роки виробництва більшість таких авто придбали місцеві органи влади. Протягом року після запуску виробництва майже половина з 619 заряджальних станцій були встановлені на території владних установ. Завдяки цій стартовій державній підтримці Nissan вдосконалив свої технології. Він розробив зарядні пристрої, що виявилися швидшими, меншим та дешевшими і встановив їх по всій Японії. Продажі його електромобілів різко зросли.
А що у нас?
У досліджені Світового Банку Україну згадали буквально кілька разів – у переліку країн, де взялися застосовувати підходи Програми ООН з довкілля (UNEP), які стосуються сталих публічних закупівель (SPP). Разом з Чилі, Грузією, Ліваном, Тунісом, Уругваєм та іншими. Орієнтованість на принципи сталого розвитку відбита в Указі президента України №722/2019 "Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року".
Механізм сталих публічних закупівель багато у чому збігається з тим, що пропонують при реалізації зелених публічних закупівель, що їх дослідив Світовий банк. Тож у цьому сенсі участь України у програмі ООН отримала позитивну оцінку.
У досліджені зауважили, що не існує якогось єдиного шляху до запровадження ЗПЗ. У кожній країні він має свою специфіку, пов’язану із місцевими можливостями та екологічними загрозами.
З цікавого для нас - пропозиція Світового банку залучати міжнародні ресурси. "Немає жодної потреби розпочинати ЗПЗ на порожньому місці", - кажуть експерти.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що НБУ зобов’яже фінустанови оцінювати вплив своїх проєктів на довкілля.
