СТВ може зменшити конкурентоспроможність української продукції, – Семків shutterstock

СТВ може зменшити конкурентоспроможність української продукції, – Семків

Катерина Бєлоусова

З 2026 року свої аналоги CBAM впровадять США, Велика Британія та країни Латинської Америки

Директорка зі сталого розвитку "ArcelorMittal Кривий Ріг" Ольга Семків заявила, що введення в Україні Системи торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) було б не вигідним для економіки.

Адже впровадження СТВ може зменшити конкурентоспроможність на інших ринках, де відсутні механізми вуглецевого коригування імпорту, повідомляє Delo.ua.

Про це вона розповіла на вебінарі Европейської бізнес асоціації "CBAM: що треба знати бізнесу", наголосивши, що не всі українські товари підпадають під дію європейського механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.

Як відомо, CBAM передбачає сплату різниці між місцевою та європейською цінами на викиди вуглецю. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів планує запустити СТВ у пілотному режимі у 2025 році та у повноцінному у 2026-му.

Зазначається, що з жовтня 2023 року розпочався перший етап впровадження CBAM, який передбачає лише звітування за вуглецевий слід імпортованих в ЄС товарів. З 2026 року компанії повинні отримувати CBAM-сертифікати на свою продукцію. Окрім імпортерів CBAM поширюється і на європейських виробників, які використовують сировину з третіх країн.

Наразі низка імпортерів стикаються з труднощами щодо першого CBAM-звітування через технічні проблеми. В ЄС навіть продовжили строк надання першого звіту на 30 діб, тобто з 31 січня до 1 березня та, ймовірно, продовжать ще на місяць. Окрім того, в Україні немає державної методичної підтримки для компаній та навіть офіційного перекладу вимог CBAM.

"За останні роки можемо констатувати, що українські експортери кинуті напризволяще. Стосовно CBAM уряд не робить нічого. Хоча була створена робоча група під головуванням [віцепрем'єр-міністрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України] Ольги Стефанішіної, але ця група жодного разу не засідала", – сказав директор аналітичного центру “ГМК Центр” Станіслав Зінченко.

На його думку, Україні необхідно запровадити власний CBAM, щоб вітчизняні виробники залишалися у конкурентному середовищі. Він також закликав підготуватися до того, що з 2026 року свої механізми вуглецевого коригування впровадять США, Велика Британія та країни Латинської Америки.

Нагадаємо, керівник компанії "Центр екології та розвитку нових технологій" Владислав Антипов попередив, що європейський механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM може створити додаткові витрати на традиційну металопродукцію до €100 за тонну.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, за висновками Європейської бізнес асоціації, в умовах повномасштабної війни в Україні введення європейського механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) буде надмірним фінансовим навантаженням для економіки України. 

Читайте також
Ключові відмінності CBAM у Великій Британії та ЄС: експерти розкрили деталі 
Ключові відмінності CBAM у Великій Британії та ЄС: експерти розкрили деталі 

Підходи британського королівства та європейського блоку схожі, але є й розбіжності

ЄС має знову обміркувати можливість звільнення України від CBAM, – аналітики CER
ЄС має знову обміркувати можливість звільнення України від CBAM, – аналітики CER

Фахівці також наполягають на допомозі країнам-партнерам у декарбонізації їхньої промисловості

Експерт назвав 3 складові, які допоможуть Україні уникнути руйнівного впливу CBAM на економіку
Експерт назвав 3 складові, які допоможуть Україні уникнути руйнівного впливу CBAM на економіку

Сплата нового вуглецевого мита – це серйозний виклик для вітчизняних виробників

Українські компанії мають право на європейську підтримку для зеленого переходу, – Станіслав Зінченко
Українські компанії мають право на європейську підтримку для зеленого переходу, – Станіслав Зінченко

Надзвичайно важливо, аби Європейський Союз ставився до України, як до своєї частини, а не як до третьої країни