Для багатьох вже стало звичним перевіряти вранці прогноз погоди на день: якою буде температура, вітер, чи очікувати дощ або сніг. Все це для нас важливо, адже дозволяє вирішити як одягтися та що взяти з собою. Але це далеко не всі фактори, на які варто зважати перед виходом з дому. У великих містах різних країн світу люди давно, окрім погоди, цікавляться ще і якістю повітря: за погіршення показників одягають захисні маски чи й узагалі лишаються вдома. З 2020 року дізнатися про якість повітря в режимі онлайн можна і в столиці. Щоправда, поки дані моніторингу не користуються такою ж популярністю як прогнози погоди.
Як працює ця система, навіщо вона киянам та місту розповів в інтерв’ю "ЕкоПолітиці" начальник управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.
– Пане Олександре, для початку розкажіть нашим читачам як загалом здійснюється моніторинг стану довкілля у столиці?
– Управління екології та природних ресурсів здійснює моніторинг стану довкілля за допомогою міської системи моніторингу. На сьогодні ми охоплюємо напрямки: якості атмосферного повітря; озеленення міських зон; стихійних сміттєзвалищ; водних об'єктів та стану ґрунтів. Отримані дані дають нам можливість бачити реальний стан, причини та джерела забруднення. Оперуючи достовірною інформацією ми можемо формувати чіткі та реалістичні плани, що сприятимуть створенню екологічно безпечних та комфортних умов проживання для мешканців міста. Наразі, ми активно розширюємо системи моніторингу та маємо на меті надати відкритий доступ до них всім мешканцям столиці. Вже зараз на сайті Управління екології та природних ресурсів (http://asm.kyivcity.gov.ua/) кияни можуть побачити інформацію щодо якості повітря у Києві, яка збирається та аналізується за допомогою даних референтних постів автоматичного моніторингу.
– Де саме розташовані ці пости, мешканцям яких районів будуть корисні дані?
– На сьогодні ми бачимо дані з двох референтних постів Управління, що розміщені у Дарницькому та Дніпровському районах. Ще три таких пости ми вже встановили на правому березі: у Голосіївському, Шевченківському та Подільському районах. Незабаром вони теж будуть виведені на онлайн-мапу. Додатково, ми розширюємо мережу моніторингу шляхом встановлення індикативних постів – це датчики до яких діють менш суворі вимоги в частині вимірювань, але вони дозволяють оперативно отримати інформацію про стан повітря у певному місці. До того ж їх можна переміщувати.
– А до встановлення цих постів якість повітря у столиці якимось чином контролювали?
– Так, у місті Києві моніторинг якості повітря також здійснює Центральна Геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського (ЦГО), вона має власні 16 стаціонарних постів спостережень. Проби беруться 3–4 рази на добу, але ця система не може інформувати населення в режимі реального часу. Тобто, якщо ви раніше хотіли перевірити якість повітря перед виходом на вулицю, це було неможливо. Наші ж пости дають таку змогу.
– Можете розповісти детальніше, які саме дані ми отримуємо через нові системи моніторингу?
– Для оцінки якості повітря системою моніторингу у місті Києві використовують індекс забруднення атмосферного повітря (ІЗА або AQI (за міжнародною номенклатурою)). Він заснований на вимірюванні твердих частинок (пилу- PM1.00, PM2.5 та PM10), озону(O3), діоксиду азоту(NO2), діоксиду сірки(SO2), оксиду вуглецю (CO).
– Якщо хтось із киян захоче користуватися даними моніторингу, як їх правильно інтерпретувати? За яких показників є ризики для здоров’я та варто лишатися вдома?
– Для розуміння показників використовується шкала для індексації забруднення. Показник ІЗА 0-50 "Добре" – якість повітря вважається задовільною, а забруднення мінімальним, таким, що не несе шкоди здоров’ю. Показник ІЗА 50-75 "Помірний" – якість повітря прийнятна, однак деякі забруднювачі несуть ризик для здоров’я категорії мешканців, надчуттєвих до забруднення атмосферного повітря. Показник ІЗА 75-100 "Нездоровий – для чутливих груп" – представники груп ризику можуть відчувати проблеми зі здоров’ям, основна група населення навряд чи постраждає. Показник ІЗА 100 та більше "Нездоровий" – кожен може відчувати наслідки для здоров’я; більш чутливі верстви населення можуть відчувати більш серйозні наслідки.
– З громадянами ситуація зрозуміла, а як Управління використовує отримані дані?
– Створення міської системи автоматичного моніторингу стану довкілля міста Києва дає можливість своєчасно та достовірно прогнозувати високі рівні забруднення атмосферного повітря. Це, своєю чергою, забезпечить розробку ефективних природоохоронних заходів. Збір та накопичення даних дозволяють нам врахувати особливості забруднення повітря: провести аналіз метеорологічних умов у періоди високого рівня забруднення, відібрати статистично вагомі чинники при різних метеорологічних умовах, провести рейтинг районів території міста Києва за рівнями забруднення повітря і побудувати прогностичну схему на основі реальної картини.
– Виходячи зі спостережень, чи можете ви дати загальну оцінку якості повітря у столиці?
– Якщо спиратися на доступні сьогодні дані досліджень, то це десь 4 "з мінусом" за п’ятибальною шкалою. Тобто, нам є над чим працювати. До прикладу, кілька разів протягом цього року ми фіксували перевищення концентрацій завислих речовин. Це явище пов’язане зі специфічними метеорологічними умовами: високим атмосферним тиском, безвітряністю і температурною інверсією (явище, при якому приземний шар повітря є холоднішим, ніж верхні шари). Через це забруднене повітря не може піднятися і розсіятися у верхніх шарах атмосфери, тому накопичується у приземних шарах. Також на якість повітря впливає антропогенне навантаження, яке утворюється в процесі людської життєдіяльності. Наприклад, стрімке зростання кількості автомобілів.
– Як я розумію, показники у нас ще не критичні, а втім, чи заплановано заходи, які можуть покращити стан повітря у столиці?
– В рамках реалізації Стратегії розвитку Києва 2035 ми плануємо і надалі розширювати мережу постів моніторингу та до 2025 року покрити 100% території міста. Для порівняння, на зараз маємо лише 5% охоплення. Також протягом 2021 – 2022 років плануємо встановити близько 50 індикативних пунктів моніторингу у всіх районах Києва. Завдяки можливості переміщення вони дозволять оперативно отримувати та надавати інформацію мешканцям щодо стану атмосферного повітря не лише в промислово забруднених районах столиці, але й у рекреаційних зонах – улюблених місцях відпочинку киян та гостей столиці. Управління екології та природних ресурсів розробило та реалізує й ряд інших проєктів для комфортного та безпечного життя киян.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, до кінця 2021 року в Києві запланували встановити 40 індикативних датчиків спостереження за якістю повітря.
