Георгій ГелетухаПотенційно виробництво біометану може покрити 25% газових потреб держави, а завдяки значним обсягам сировини і невисокій собіварості газу Україна може завоювати європейський ринок та стати одним з лідерів регіону у галузі біоенергетики.
Про це розповів голова правління Біоенергетичної асоціації України Георгій Гелетуха, передає Енергореформа.
За його словами, попри широке обговорення перспектив виробництва зеленого водню, у цьому напрямку передбачається значна конкуренція.
"Такий же водень, наприклад, може виробляти північна Африка, і там значно більше сонця, а значить, цей водень буде значно, в рази, дешевшим. Так само країни з високим потенціалом вітру також вироблятимуть його дешевше", – розповів експерт, додавши що ситуація з біомасою в Україні протилежна.
"Ми лідери в Європі за обсягами біомаси, а за вартістю можемо запропонувати найдешевшу сировину для виробництва біометану. Два найпоширеніших відновлюваних гази – це зелений водень і біометан. І якраз біометан зможе дуже успішно конкурувати з зеленим воднем, доповнювати його, і мати при цьому переваги", – зазначив Гелетуха.
На його переконання, попри досить високу вартість біометану – наразі вона становить 500-700 доларів за тисячу кубометрів, що орієнтовно удвічі вище вартості природного газу – є низка причин, які спонукають країну до виробництва саме цього виду газу.
"По-перше, на сьогодні вартість зеленого водню втричі вища, ніж біометану. Його оцінюють у доларах за кілограм, так от ця ціна складає приблизно 6-7 доларів за кілограм, і якщо перевести в порівнювані одиниці, то він дорожчий утричі. А зрівняються вони тоді, коли вартість зеленого водню буде десь 2 долари за кілограм. Цього за певними прогнозами можна буде досягти до 2050 року. Так що біометан, принаймні, не дорожчий за зелений водень", – пояснив експерт.
Він додав, що Україна може успішно конкурувати у виробництві біометану з будь-якими іншими країнами.
Ще одним аргументом на користь цього виду газу є те, що модернізації труб і обладнання не потрібно, тож можна почати транспортувати його практично без витрат на зміну газової інфраструктури.
Голова Біоенергетичної асоціації наголосив, що український потенціал біометану на рік становить 8 млрд кубометрів, а це 25% газу, який споживає вся країна.
"Половину потенційного обсягу можна виробляти з залишків рослинництва – годиться все: солома, стебла кукурудзи, соняшника. Біометан – це біогаз, з якого вилучають СО2. Сучасні технології, наприклад, дозволяють на сто відсотків працювати на соломі та виробляти біогаз і біометан. Цих відходів багато. І після переробки вони знову ж таки повернуться на поля – після того, як із соломи у біогазовому реакторі виділять біогаз", –зазначив експерт, додавши, що аграрії отримають подвійну вигоду, адже зароблятимуть на сировині, а потім отримуватимуть покращені органічні добрива.
Крім того, саме аграрні підприємства є найбільш імовірними інвесторами у цей напрямок. Саму вартість біогазових проектів оцінюють приблизно в 3 тис. євро на 1 кВт електричної потужності. Однак поки що розвивати напрямок складно – заважає неврегульоване законодавство, адже навіть самого терміну "біометан" у ньому немає.
"Як тільки у Європі почули, що ми щось говоримо про ринок біометану, до нас одразу звернулися дві потужні європейські енергокомпанії, зокрема німецька RWE, і сказали, що вже зацікавлені купувати наш біометан. Якщо ми серйозно зараз пройдемо цей шлях з законопроєктом, якщо дійсно побудуємо перший біометановий завод, і він продасть перші куби біометану закордон, буде біометановий бум, і ми матимемо чималий ринок у Європі", – наголосив Гелетуха.
"Так, декарбонізована енергія дорожча за традиційну, але в Європі великий попит на відновлювані гази. Вони є одним із компонентів Green Deal, а на своїй території європейські країни не встигнуть виробити стільки відновлюваних газів. Їх цікавить експорт з інших країн", – додав він.
"Біометан – це класична win-win ситуація. Грошей у держави не просимо, робочі місця створимо, попит на продукцію є, мережу завантажимо. І коли станемо багатші, зможемо цей біометан віддавати на внутрішній ринок", – резюмував експерт.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що у Верховну Раду України подали законопроєкт №5464 "Про альтернативні види палива", що передбачає розвиток виробництва біометану.
