Вже у квітні Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України має реалізувати одну з рекомендацій Європейської комісії та підготувати план заходів зі створення національної системи торгівлі квотами на викиди (СТВ) парникових газів.
Про це стало відомо з плану заходів з виконання рекомендацій Європейської комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2024 року, затвердженого та оприлюдненого Кабінетом міністрів України.
ЕкоПолітика ретельно проаналізувала цей документ. Рекомендації Європейської комісії у сфері охорони довкілля містяться у Кластері 4 “Зелений” порядок денний та стале з’єднання” – розділ 27 “Довкілля та зміни клімату”. Він містить 10 рекомендацій.
Відповідальними виконавцями у цьому розділі зазначені одразу 10 міністерств та відомств:
- Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів;
- Міністерство внутрішніх справ;
- Міністерство енергетики;
- Міністерства розвитку громад та територій;
- Міністерство аграрної політики;
- Міністерство економіки;
- Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження;
- Державне агентство лісових ресурсів;
- Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру;
- Міністерство охорони здоров’я.
Цікаво, що для виконання більшості рекомендацій вказані конкретні строки, але для 4 законів у графі “Строк виконання” зазначено “До прийняття Закону”.
Публікуємо перелік наполегливих побажань від європейських партнерів та заходів, які українська влада планує зробити для реалізації кожного з них.
Рекомендація №1 – Прийняти первинне та вторинне законодавство для продовження реформ, розпочатих у сфері управління відходами.
Для її виконання Кабмін запланував на 2025 рік 6 заходів:
Рекомендація 2 – Прийняти закон про екологічний контроль.
Європейська комісія вчергове нагадала українським посадовцям про це недопрацювання з багаторічною історією. В уряді не наважилися вказати точний термін виконання цієї рекомендації. Просто доручили Міндовкілля супроводжувати розгляд Верховною Радою України проєкту Закону № 3091 “Про державний екологічний контроль” до моменту “прийняття Закону”.
Рекомендація 3 – Ініціювати розроблення довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку відповідно до рамкової програми ЄС на період до 2030 року.
Міндовкілля, Міненерго, Мінрозвитку, Мінагрополітики, Мінекономіки та Держенергоефективності до серпня 2025 року мають спільно розробити та подати на розгляд Кабміну проєкт розпорядження про затвердження довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку.
Рекомендація 4 – Забезпечити реалізацію наскрізного горизонтального екологічного законодавства, зокрема щодо оцінки впливу на довкілля (ОВД) та стратегічної екологічної оцінки (СЕО), з урахуванням необхідності подальшого обмеження режиму винятків, а також імплементації актів права ЄС та застосування їх вимог щодо екологічних злочинів, відповідальності та доступу до правосуддя.
Для реалізації цієї рекомендації Єврокомісії уряд доручив Міндовкілля до серпня поточного року провести дослідження щодо застосування горизонтального екологічного законодавства до всіх планів, програм і проєктів, у тому числі тих, що стосуються відновлення.
Рекомендація 5 – На основі Закону України “Про основні засади державної кліматичної політики”:
- підготувати та подати новий, більш амбітний національно визначений внесок України до Паризької угоди;
- оновити довгострокову стратегію низьковуглецевого розвитку;
- ратифікувати Кігалійську поправку до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.
Для виконання цієї рекомендації Кабмін передбачив виконання двох заходів:
- Розроблення та подання на розгляд уряду проєкту розпорядження “Про схвалення Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди”.
- Супроводження законопроєкту про ратифікацію Кігалійської поправки до Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар.
Національно визначений внесок України до серпня 2025 року мають підготувати спільно Міндовкілля, Міненерго, Мінрозвитку, Мінагрополітики, Мінекономіки та Держенергоефективності.
Ратифікацією Кігалійської поправки опікуватиметься Міндовкілля до моменту прийняття відповідного законопроєкту – конкретний термін в уряді не вказали.
Рекомендація 6 – Здійснити прогрес у створенні ефективного механізму ціноутворення на викиди вуглецю шляхом відновлення обов’язкового моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів та затвердження плану заходів зі створення національної системи торгівлі квотами на викиди (СТВ) парникових газів.
Для виконання цієї рекомендації вже цього місяця Міндовкілля має розробити та подати на розгляд Кабміну проєкт розпорядження “Про затвердження плану заходів щодо створення національної системи торгівлі квотами на викиди парникових газів”.
Рекомендація 7 – Прийняти закон щодо підтвердження сталості походження деревини та інших товарів, що можуть призвести до знеліснення.
Міндовкілля, Держлісагентство, Мінагрополітики та Держгеокадастр до серпня 2025 року мають підготувати та подати на розгляд уряду відповідний законопроєкт.
Рекомендація 8 – Врегулювати питання щодо відшкодування витрат на послуги водопостачання.
Відповідальними за виконання цієї рекомендації призначено Мінрозвитку та МОЗ. Вони мають розробити Концепцію Державної цільової соціальної програми покращення питного водопостачання України на період до 2035 року. Дедлайн – серпень цього року.
Рекомендація 9 – Продовжити розроблення імплементаційного законодавства у сфері водовідведення та очищення стічних вод.
Вже у квітні цього року Мінрозвитку та Міндовкілля мають розробити та подати на розгляд уряду Державну цільову екологічну програму технічної модернізації підприємств водовідведення та очищення стічних вод, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2034 року.
Рекомендація 10 – Продовжити розроблення імплементаційного законодавства у сфері якості питної води.
Над виконанням цієї рекомендації Мінрозвитку та МОЗ мають завершити працювати вже цього місяця. Відомства підготують та подадуть на розгляд Кабміну проєкт Закону “Про внесення змін до законів України щодо удосконалення норм законодавства у сфері питного водопостачання та водовідведення”.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що з травня в Україні якість поверхневих вод контролюватимуть за європейськими нормами. Також ми розповідали, що ЄС відкладає “до літа” оголошення своєї кліматичної мети на 2040 рік.
