За даними річного звіту Держлісагенства, обсяг виявлених ними незаконних рубок у 2022-му, воєнному, році склав 20,6 тис. м3, що спричинило шкоду на 186,7 млн грн. Що цікаво, 76,6 % від цієї цифри (15,8 тис. м3) – рубки "скоєні невиявленими лісопорушниками". На практиці це означає, що за ¾ незаконно знищених минулоріч гектарів українського лісу – відповідальність ніхто не понесе. А відсутність покарання, закономірно провокує нові порушення.
Що ще знищує українські ліси та що робить міністерство, щоб їх захистити – дослідила ЕкоПолітика.
Стан лісових ресурсів в Україні
В нашій країні порівняно низький середній рівень лісистості території. Лісами вкрито 15,9% площі. Це – найнижчий показник у Європі. До прикладу, лісистість Німеччини – 30,1%, Чехії – 33,4%, Словаччини – 40,8%.
Загалом площа лісів в Україні – 10,4 млн га, але на жаль, не мала частина з них зростає у зоні радіоактивного забруднення. Окрім того, приблизно половина лісів в Україні штучно створені та потребують особливого догляду. Тому можемо сказати, що наш лісовий фонд не лише відносно малий, а й досить вразливий.
У 2021 президент Володимир Зеленський озвучив амбітний план: Україна повинна висадити мільярд дерев за 3 роки. Тоді ж підписав і указ про започаткування відповідного проєкту – "Зелена країна". У рамках ініціативи площі українських лісів хотіли збільшити на 1 млн га за 10 років, а принагідно й ліквідувати "сірий" ринок деревини та провести інвентаризацію. Проєкт активно просуває Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів, де регулярно хизуються новими висадками. У травні, до прикладу, відзвітували про посадку 109 млн саджанців та будівництво нових селекційно-насіннєвих центрів. Щоправда, забувають уточнити, що значну частину саджанців висаджують на місці зрубів, а це площі лісів не збільшує.
До слова, наразі висадили трохи більше третини запланованих проєктом насаджень.
Війна і ліс
Активна фаза війни наклала свій відбиток на стан лісів. За офіційними підрахунками, внаслідок бойових дій з 24 лютого 2022-го знищено більше 280 тис га лісу на 6,5 млрд грн. Але війна небезпечна для лісу не лише через ракети та бомби. Вона породила ще низку обставин, які наразі призвели до критичного стану лісів.
Коли російські окупанти захоплювали наші території, одним з перших, що вони робили, як виявилося, були масові вирубки лісу. За даними Держлісагентства, на тимчасово окупованих територіях в різних частинах країни велись і продовжують здійснюватись довільні рубки. Державне бюро розслідувань вже заявило, що розслідує експропріацію лісу російськими військами та місцевими колаборантами на Харківщині. Реальні ж масштаби вирубок стануть відомі лише після звільнення усіх окупованих територій.
Наступна проблема, що постала з масштабної війни, це нестача грошей у лісництв. У мирний час лісове господарство в Україні самофінансується коштом легальних рубок. Але оскільки значна частина лісових територій наразі замінована – господарства втрачають змогу отримувати необхідні кошти. Як наслідок, страждає охорона лісів, росте проблема засмічення.
Через замінованість території з’являється ще одна проблема: ускладнення перевірок. Закритий доступ до лісу не дає змоги контролюючим органам бачити повну картину пошкодження лісового фонду, а також проконтролювати незаконні рубки.
Ще один фактор шкоди лісам – окремі підходи Міндовкілля. Рік тому профільний міністр Руслан Стрілець зазначав, його відомство домоглося, щоб росію і білорусь виключили із FSC-сертифікації.
"А для України, це шанс заповнити їхню нішу та якомога ширше увійти на європейські ринки з українською обробленою деревиною, отримати прибуток, який сьогодні необхідний нашій державі", – писав він.
Прибуток нам безперечно потрібен, з цим ніхто не сперечається. Але в гонитві за прибутком важливо не вийти на збитки.
Як ідеться у пості міністра у мережі Фейсбук, вони планували серед іншого переглянути питання експорту необробленої деревини:
"Потрібно об’єктивно та виважено підійти до питання збільшення заготівлі лісу – не з метою збільшення кількості рубок, а з метою оновлення того лісу, який усе одно завтра втратить свою ринкову привабливість".
На практиці це означає збільшення вирубки коштом старих лісів, у яких раніше "комерційні" вирубки було заборонено. Як правило, це природно-заповідний фонд, високогірні, прибережні, захисні та рекреаційні ліси.
Не війною єдиною
На територіях, менш постраждалих від бойових дій, тим часом активно тривають незаконні вирубки лісу.
17 травня на Полтавщині виявили незаконну обрізку та порубку дерев поблизу села Бродчино. Усього вирубали або пошкодили 114 дерев різних діаметрів та порід.
Ще на початку травня на території ландшафтного заказника місцевого значення "Ріка Свіча з притокою Мізунькою", що у Калуському районі на Прикарпатті, встановили незаконну порубку дерев та чагарників в значних обсягах.
У березні Державне бюро розслідувань повідомило про підозру начальнику лісогосподарської ділянки ДП "Іршавське лісове господарство", який організовував незаконні рубки лісу в Закарпатській області. У підсумку зрубали понад 5 тисяч дерев цінних порід як на закріпленій за посадовцем дільниці, так і на інших територіях. Завдана довкіллю шкода склала понад 50,8 млн грн.
Це випадки, зафіксовані ЗМІ лише за останні кілька місяців.
Звісно, зменшити шкоду лісам від бойових дій дуже складно і, часом, неможливо, але боротися з "позавоєнною" шкодою масовими незаконними вирубками Міндовкіллю ніщо не заважає.
Як Міндовкілля "захищає" ліси
В останній рік профільне міністерство намагалося здійснювати певні кроки щодо реформування системи захисту лісових ресурсів, однак результативність цих кроків викликає питання.
До прикладу, візьмемо законопроєкт 5650 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів", який парламент ухвалив у другому читанні влітку минулого року. Цей документ мав створити механізми збереження самосійних лісів, надавши право власникам земель, де вони виросли, їх узаконити. На перший погляд здається, що це вирішує проблему самосівів, але на практиці таке узаконення передбачає низку витрат для власника ділянки. При цьому закон узаконювати ліс не зобов’язує, а лише дає таке право. Чи є тоді сенс власникам узаконювати самосійні ліси, щоб отримувати збитки? Навряд чи. Без розробки нових правил ведення лісового господарства, які будуть доступними для виконання малими власниками, 5650 – це крок в нікуди.
Екологи Української природоохоронної групи від початку підтримали закон, але відзначили в аналітичних матеріалах, що в першому читанні він був значно кращим. Вони пишуть, що: "Перед другим читанням втрутилося лобі великих аграріїв та забудовників. Найцікавіше, що представники Міністерства захисту довкілля на обговореннях підтримали саме аграріїв, а не екологів, які критикували аграрні правки".
Повернемося і до програми Президента "Зелена країна". Окрім висадки дерев у ній є ще два пункти. Інвентаризація лісів наразі розтягується у часі з об’єктивних причин – на частині території вона просто неможлива. Що ж до усунення "сірого" ринку деревини, відповідний законопроєкт 4197-д про ринок деревини був прийнятий за основу ще у 2021-му, але й досі готується до другого читання. Цей документ закрив би найбільші корупційні схеми на ринку та значно зменшив би обсяг незаконних рубок. Та кампанію з адвокації цього законопроєкту з боку міністерства ми не спостерігаємо. Про нього ніби забули.
При цьому, Міндовкілля активно підтримувало формування Державного підприємства "Ліси України", яке наразі фактично монополізувало управління лісами. Міністр Руслан Стрілець навіть називав створення цього підприємства однією з основних цілей оновленої довкіллевої стратегії міністерства. Водночас, за даними Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України, це рішення має багато ризиків. Подальша корпоратизація підприємства (а плани такі є) може у підсумку призвести до привласнення національних ресурсів третіми особами.
Тому складається ситуація, коли Міндовкілля створює видимість турботи про розширення лісового фонду, але на практиці не напрацьовує нові механізми для захисту лісів існуючих. Тим часом ракети, бомби, мародери-окупанти та місцеві корупціонери продовжують руйнувати лісові екосистеми і краю цьому поки не видно.
