Розслідування щодо масштабів рубок у Карпатах: зʼявилася відповідь ДП "Ліси України" shutterstock

Розслідування щодо масштабів рубок у Карпатах: зʼявилася відповідь ДП "Ліси України"

Ганна Велика

Реакція обох сторін конфлікту була майже миттєвою

Видання NGL.media та державне підприємство “Ліси України” обмінялися різкими публічними заявами зі звинуваченнями один одного після публікації матеріалу видання із назвою “Фантастичні вирубки і де їх шукати”, у якому йдеться про зменшення лісового покриву Карпат на 10% за 20 років.

Свої заяви NGL.media та держпідприємство розмістили на власних сторінках у Facebook.

Претензії до розслідувачів ДП “Ліси України” сформулювало у вигляді 4 пунктів.

Претензія №1

У першому з них лісівники вказали, що на картах GLAD, які використали журналісти для свого дослідження, можна побачити ситуацію із втратою лісів не тільки на території України, але й у країнах ЄС. За їхніми словами, “навіть наочно добре видно, що найбільшої "втрати" лісів з 2000 року зазнали Фінляндія, Швеція, Латвія, Чехія, Польща, Німеччина”.

У ДП “Ліси України” розповіли, що GLAD ідентифікує лісовий покрив, коли дерева досягають висоти понад 5 м.

“Тобто GLAD починає "бачити" новий ліс лише приблизно через 10 років”, – стверджують лісівники.

Також вони порівняли нібито знеліснені ділянки лісництв на картах, опублікованих виданням, і виявили, що до червоних зон потрапили території, які, за їхніми словами, ніколи не належали до земель лісового фонду.

“Вони є власністю місцевих громад. Натомість території лісового фонду залісені. Щоб переконатися в цьому, достатньо виїхати на місце і зробити фото. Тобто за картами GLAD робити висновки щодо "втрати" лісів є абсолютно некоректним!” – переконані у ДП “Ліси України”.

Відповідь NGL.media

На цю претензію журналісти відповіли, що не мали на меті аналізувати втрати лісового покриву європейських країн, їх цікавили виключно українські Карпати. І зробили припущення, що лісівники розповіли про інші країни з метою показати, що "ми не найгірші".

На зауваження щодо 10-річної затримки у “баченні” лісу картами GLAD, у NGL.media наголосили, що на інтерактивній карті вони вказали конкретні дані не лише про втрати, але й приріст – з поясненням, яке дають самі ж науковці GLAD, що ці дані не можна порівнювати, адже супутникові зображення не дають змоги встановити точно, чи відновився ліс, чи там з’явилася інша рослинність.

Розслідувачі також наголосили, що межі лісгоспів, нанесених на карту, вони отримали у відповідь на офіційний запит від ВО "Укрдержліспроект", яке підпорядковане Державному агентству лісових ресурсів України, в структурі якого є ДП "Ліси України".

“Тому тут запитання не до нас, а до вас самих”, – сказали у виданні.

Претензія №2

У ДП “Ліси України” зазначили, що звіт Greenpeace, на який посилаються журналісти, не направлений проти України. Вони наголосили, що, згідно зі звітом, в Україні найбільший відсоток лісів повністю захищених від людської діяльності порівняно з іншими країнами карпатського регіону (Румунія, Словаччина, Польща, Угорщина, Чехія, Сербія). А ухвалені зміни до законодавства щодо захисту лісів Карпат дають надію на їхнє збереження.

У рамках цієї претензії до журналістів, українські лісівники почали додавати претензії й до звіту Greenpeace.

Відповідь NGL.media

Розслідувачі вважають, що коментувати цю претензію немає сенсу, оскільки вони не ставили за мету показати "в кого гірше", а намагалися з’ясувати, що відбувається у нас.

Претензія №3

У ДП “Ліси України” звернули увагу журналістів на проблему, “яку чомусь не помітили у NGL.media” – масове всихання ялинових насаджень, пов’язаними зі змінами клімату та іншими факторами.

Відповідь NGL.media

Представники видавництва вказали, що насправді у тексті дослідження про цю проблему прямо згадано у фрагменті з описом схеми рубок переформування.

Претензія №4

Лісівники вважають, що тема незаконних рубок використовується у публікації дуже маніпулятивно. Але погодилися з тим, що в Україні ще не працює принцип невідворотності покарання за незаконні рубки.

“В одиничних випадках передані безпекою ДП "Ліси України" правоохоронцям матеріали щодо незаконних рубок завершуються реальними термінами ув’язнення”, – говорять лісівники.

Відповідь NGL.media

Журналісти попросили надати їм такі приклади, аби вони могли їх використати у наступних публікаціях.

Замість підсумку

На завершення у ДП “Ліси України” повідомили, що готують звернення до європейського проєкту EU4IM, який профінансував цю публікацію NGL.media, оскільки “під час підготовки матеріалу за грантові європейські кошти автори не звернулися за коментарем до жодної офіційної установи – Міндовкілля, Держлісагенства, Держліспроєкту, УкрНДІгірліс”.

Лісівники вважають, що автори свідомо намагалися створити однобічне бачення ситуації та приховати важливі факти, а також лобіюють інтереси “певного кола осіб”.

На ці закиди у виданні попросили продублювати їх у копії листа.

“Бо нам завжди цікаво – лобіювання чиїх інтересів нам припишуть цього разу”, – зазначили журналісти.

Нагадаємо, 14 жовтня видання NGL.media оприлюднило результати власного розслідування щодо масштабів знищення лісового покриву українських Карпат за 20 років.

Читайте також
Невловимі “чорні лісоруби” щомісяця орудують в урочищі “Лани” на Івано-Франківщині
Невловимі “чорні лісоруби” щомісяця орудують в урочищі “Лани” на Івано-Франківщині

Природоохоронці лише констатують порушення, а зловмисники продовжують рубати

У Карпатах за 20 років вирубали майже 10% усього лісу, – ЗМІ
У Карпатах за 20 років вирубали майже 10% усього лісу, – ЗМІ

Це площа Києва, Харкова, Одеси, Львова, Івано-Франківська і Тернополя разом узятих

ТОП-7 найгучніших справ щодо вирубки лісів за 3-9 жовтня
ТОП-7 найгучніших справ щодо вирубки лісів за 3-9 жовтня

Посадовці бадьоро рапортують про успішне реформування лісової галузі, проте численні справи, які оприлюднюють прокуратури різних областей по всій країні, свідчать про протилежне

Єврокомісія пропонує відкласти імплементацію Регламенту ЄС про вирубки лісів на рік
Єврокомісія пропонує відкласти імплементацію Регламенту ЄС про вирубки лісів на рік

Раніше вищий виконавчий орган ЄС отримав численні звернення європейських та світових виробників щодо передчасності застосування цього документу