Рибний ринок ціною питної води. Що не так із законопроєктом №12384

Рибний ринок ціною питної води. Що не так із законопроєктом №12384 shutterstock

Інвестори отримають низку привілеїв, які суперечать законодавству та Конституції України

Україна залишається імпортозалежною на ринку риби. Законотворці хочуть виправити це, створивши стимули для розвитку рибного ринку у законопроєкті №12384. Проте документ, який поки перебуває на доопрацюванні, своїми змінами обурює активістів та викликає зауваження парламентських юристів.

ЕкоПолітика розповідає, у чому причина занепокоєння.

Мета закону – економічна

Нині 80% риби, яку споживають українці, має закордонне походження. Водночас законотворці впевнені – країна має географічні та водні характеристики, достатні для масштабування власного рибного промислу. Тож у законопроєкті № 12384 "Про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства" вони передусім хочуть підвищити привабливість інвестицій у рибне господарство, посилаючись на потенційну прибутковість цієї галузі та потенціал стати експортною.

Закон визначає правові й організаційні засади для залучення інвестицій. Розвивати рибний промисел для цього планують не лише у межах рибогосподарських водних об’єктів, а й акваторії внутрішніх морських вод та територіального моря.

Які послаблення для інвесторів пропонує закон

Відводити ділянку землі водного фонду під водним об’єктом, де суб’єкт збирається розводити рибу, буде не потрібно. Цю норму закріплює ч. 1 ст. 14 закону “Про аквакультуру”.

"Інвестори здійснюватимуть діяльність в межах визначених координат акваторії частини рибогосподарського водного об’єкту без земельної ділянки під таким водним об’єктом",наголошується у пояснювальній записці.

Законопроєкт дозволить користуватися земельними ділянками на узбережжі без зміни їх цільового призначення. На цих ділянках площею до 0,1 га можна буде розміщувати тимчасові споруди та необхідне обладнання.

Експлуатацію водних об’єктів під рибний промисел документ врегульовує як інвестиційні проєкти. Тобто запроваджено платність, облік та необхідність отримання дозвільних документів.

Ризики та критика

Головне юридичне управління Верховної Ради має низку системних зауважень і закликає доопрацювати законопроєкт. Зокрема, документ містить суперечливі положення та помилкові законодавчі посилання. Замість "стимулів до інвестування", законопроєкт призведе до порушення системності рибного законодавства, створить зарегульованість у галузі та ризики порушення прав зокрема конституційного принципу рівності усіх суб'єктів господарювання перед законом.

"Низка положень законопроекту не відповідає Конституції України, не узгоджується із законами України, а також не враховує юридичну позицію Конституційного Суду України", – наголосили в юруправлінні.

Стимули для "рибних" інвесторів водночас можуть загрожувати якості питної води для українців. У цьому переконані в Українській природозахисній групі (UNCG). Серед ризиків, на яких наголошують екоактивісти:

  • загроза для збереження водних об’єктів, які використовуються для питних потреб;
  • потенційна шкода для водних об’єктів, які входять до меж територій природно-заповідного фонду;
  • дозвіл на розміщення тимчасових споруд та обладнання в межах прибережних захисних смуг;
  • ймовірна втрата права громадян на безперешкодний доступ до водойм для загального користування;
  • надання інвесторам рибного господарства привілеїв. Зокрема йдеться про звільнення їх від участі в аукціонах і сплати оренди за використання водних об’єктів;
  • створення підґрунтя для конфліктів між органами влади та органами місцевого самоврядування щодо здійснення повноважень з управління водними об’єктами.

Свою позицію висловила й Національна академія наук України:

"Законопроєкт потребує доопрацювання і не може бути рекомендований до затвердження, зокрема через відсутність механізмів збереження аборигенних риб та обмеження повноважень інших наукових установ країни щодо розроблення біологічних обґрунтувань для рибогосподарських водних об’єктів".

До цієї цитати маємо додати, що законопроєкт передбачає розробку науково-біологічного обґрунтування для кожного об’єкта залучення інвестицій. Цю роботу покладають лише на наукову установу, "що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства".

ЕкоПолітика раніше повідомляла про конфлікт довкола постанови Кабміну, яка може запровадити суперечливий "експеримент". Він на два роки дасть право визначати ліміти на вилов та видавати дозволи агентству, яке зацікавлене передусім в обсягах заготівлі, а не в збереженні водних тварин.

Читайте також
Турбота про здоров’я тварин як норма закону: в Україні діють нові правила
Турбота про здоров’я тварин як норма закону: в Україні діють нові правила

У фокусі – профілактика хвороб та європейські стандарти ветеринарної медицини

Облік деревини: в Україні запрацював механізм виправлення даних в ЕОД
Облік деревини: в Україні запрацював механізм виправлення даних в ЕОД

Без обґрунтування змінити дані в реєстрі буде неможливо

Мінекономіки не підтримує скасування ОВД у законопроєкті №13227-д
Мінекономіки не підтримує скасування ОВД у законопроєкті №13227-д

Європарламент у своєму звіті щодо євроінтеграції України вказав на потребу боротьби з незаконними рубками

Екологічний комітет Верховної Ради відправив на доопрацювання урядовий законопроєкт №13554
Екологічний комітет Верховної Ради відправив на доопрацювання урядовий законопроєкт №13554

Мінекономіки підтримало законопроєкт про дерегуляцію у сфері природокористування