Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову "Деякі питання реформування управління лісової галузі" від 7 вересня 2022 р. № 1003. Вона стала чинною 10 вересня та передбачає реформування лісової галузі. Постанова визначає, що відповідно до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" приватизація лісів ДП "Ліси України" і АТ, на яке буде перетворене державне підприємство, заборонена. В розпорядження ДП "Ліси України" переходить право постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення.
Як на практиці втілюють в життя глобальну лісову реформу — розбиралася ЕкоПолітика.
Саме питання кардинальних змін у лісовій галузі нині надзвичайно активно обговорюють в середовищі лісівників. Швидкими темпами в галузі впроваджують реформу, яку практично ніде не афішують, не обговорюють, однак кардинальні зміни стартували ще восени і активної фази набули саме у ці новорічно-різдвяні дні. Принаймні, саме наприкінці 2022 року всі працівники лісгоспів написали заяви на звільнення, а лісові господарства оголосили про припинення своєї діяльності. Разом з тим, було створене державне підприємство "Ліси України", куди мають перейти всі колишні лісгоспи і яке, на думку багатьох лісівників, є стартом до його подальшого реформування в приватне акціонерне товариство.
Однак, офіційної інформації з цього приводу надто мало. У самих же працівників лісу складається враження, що можуть бути причини, через які реформи навмисне впроваджуються з якнайменшим розголосом. Саме тому довкола цієї теми активно ширяться чутки, здогадки та прогнози, що ще більше нагнітає непросту ситуацію, породжує розгубленість, песимізм, невпевненість у завтрашньому дні серед працівників лісової галузі, особливо на місцях.
Отже, лісгоспи, як такі, ліквідовуються (158 їх нараховувалося на початок цього процесу), після чого всі лісогосподарські підприємства так само масово подають заяви на вступ до новоствореного ДП "Ліси України". На місці лісгоспів мають бути утворені філії, керівниками яких вже призначені (переважно колишні очільники тих же лісгоспів).
Також формується модель з двома незалежними вертикалями управління лісами. Із функціональних перетворень:
- ДП "Ліси України" здійснює господарську діяльність;
- Регіональні управління Держлісагентства впроваджують державну політику і контролюють діяльність лісокористувачів;
- Держлісагентство координує взаємодію двох вертикалей управління – ДП "Ліси України та регіональних управлінь Держлісагентства.
Чи отримають роботу після звільнень працівники лісгоспів? Адже це десятки тисяч фахівців. Хто з них матиме роботу в лісовій, а хто шукатиме її у інших галузях? Що після реформування очікує лісову галузь — чи не стане створення "Лісів України" кроком до наступного за ним створення приватної структури і передачі лісів у приватні руки? Саме цей факт викликає найбільше занепокоєння. Ось що з цього приводу говорять самі лісівники, — говорять неофіційно, оскільки більшість з них таки сподівається працевлаштуватися в новостворених філіях, чітко розуміючи – швидше всього, на роботу прийматимуть насамперед тих, хто "не виступає" і зайвого не говорить, а лише чітко виконуватиме інструкції "зверху":
Іван Дмитрович, до звільнення перебував на посаді головного лісничого держлісмисгоспу, досвід роботи в лісовому господарстві 32 роки:
У мене особисто складається таке враження, що все йде до того, що наші ліси можуть передати в руки приватникам. Це моє судження, і нехай би воно не підтвердилося, однак... Чи будуть приватники доглядати за лісами, насаджувати їх? Хоч і говорять про те, що реформування планується проводити за зразком деяких європейських країн, однак така діяльність, як відтворення лісів і догляд за ними не зичить ніякої комерційної вигоди, вона з самого початку завжди була і є збитковою, тому, питання риторичне. Лісгоспи завжди найбільший прибуток отримували від переробки продукції і за ці кошти ми мали можливість проводити свою основну діяльність — догляд за лісами та їх відновлення. Як буде тепер, коли цю переробку від нас забирають, незрозуміло.
Кому зі звільнених працівників пощастить (а нині, в умовах зростання безробіття в країні, мати стабільну роботу по спеціальності — це дійсно можна вважати за щастя) працевлаштуватися знову? Швидше всього, тим, хто найбільш "слухняний", не виступає, не критикує, а тільки слухає і мочки покірно виконує будь-які накази, що надходять "зверху". Навіть якщо вони і викликають низку непростих запитань. Лісівники обурені тим, що ніхто не розуміє що це за реформа, як вона буде впроваджуватися, незадоволені тим, що все замовчується. Варто згадати, що цю реформу намагалися впровадити ще років 5 тому, проте працівники лісгоспів активно виступали проти, виходили на акції протесту і до нас прислухалися. А тут якось так стрімко і по-тихому просто взяли провели, а ми навіть не можемо вийти і висловити свою думку з цього приводу, адже ситуація в країні така, що не час виходити з протестами. Можливо, цим і скористалися.
shutterstock
Михайло Іванович, головний інженер пропрацював у лісовому господарстві 24 роки;
Мені особисто зовсім незрозуміла і навіть дещо підозріла закритість інформації від ДАЛРУ (Державне агенство лісових ресурсів України). Це може означати, що ДАРЛУ або не має чіткого плану впровадження реформування, або це реформування ну, скажімо так, не зовсім там все в порядку.
Нас, лісівників, обурює те, що вище керівництво галузі не вважає простих працівників лісогосподарського комплексу своїми колегами, виконавцями процесу реформування і спеціалістами лісового господарства, а бачить в них якусь сіру масу без права голосу і потреби висловлення своєї думки щодо реформування. Таке принизливе відношення до колективу лісогосподарського комплексу призвело до того, що рейтинг апарату нашого агентства серед лісівників впав, як то кажуть "нижче плінтуса".
Враховуючи незграбні дії ДАЛРУ по реформуванню, напрошується висновок що є ще якась тіньова мета реформування, яка залишається невідомою і може бути предметом домислів та заганяє процес реформування у глухий кут.
Враховуючи наявність Постанови КМУ №1003 від 07.09.2022 року, на її виконання для проведення реформування повинна була бути розроблена чітка програма, в якій визначаються мета реформування, порядок його проведення і обов’язково фінансові результати реформування та діяльності ДП "Ліси України" після реформування. Якщо орган управління поважає себе і трудовий колектив лісівників та суспільство, доцільно перед проведенням реформування оприлюднити такий документ, затверджений Міністерством. Але нічого цього зроблено не було.
Частина народних депутатів, як зазначає ГО "Відкритий ліс", виступили проти таких змін, але попри це Кабмін почав реформування лісової галузі. Активісти вважають, що така поквапливість із проведенням реформ в умовах воєнного стану насторожує.
"Уявляєте, з яким нетерпінням автори реформ чекають на перетворення ДП в Акціонерне Товариство, щоб ввести до наглядової ради акціонерного товариства "Ліси України" своїх членів для управління народним добром? Наступний крок в реформі, – це заповнення посад в місцевих філіях, так би мовити, поближче до лісу“, – сказано в матеріалі.
За матеріалами ГО "Відкритий ліс", на посаду керівника Великобичківської філії ДП "Ліси України" претендує колишній директор Великобичківського лісомисливського господарства Юрій Сойма – фігурант багатьох корупційних скандалів, якого пов’язують з "лісовою мафією". Як повідомляє Regionews, зараз в суді розглядаються справи, в яких він звинувачується у розкраданні державних коштів та підробці документів.
Юрій Степанович, головний лісничий, досвід роботи в лісовому господарстві 48 років, нині на заслуженому відпочинку
Реформа у всіх лісівників викликає багато запитань і тривог. І найголовніше – чи не потраплять наші ліси у приватні руки? Тут варто було б визначити – хто ініціював цю реформу? Судячи з того, хто її лобіює на найвищих рівнях, чиї люди за цим стоять, то у мене особисто вимальовується фігура відомого українського олігарха (грека за походженням), який має власні великі лісопереробні підприємства по всій Україні.
Особисто мене це насторожує. Бо не можна лишатися байдужим, коли ти стільки років життя і праці вкладаєш в улюблену справу, так само як і інші мої колеги. Нам говорять про те, що лісова реформа буде відбуватися за прикладом інших європейських країн. Тих же країн Прибалтики. Вибачте, але прибалтійські країни за площею – як наша одна область. Як тут можна порівнювати?
Україна має величезні лісові масиви, одні з найбільших у всій Європі. Ще ставлять у приклад Польщу. З цього приводу маю особистий досвід. Разом з колегами ми побували у Польщі декілька років тому по обміну досвідом. Найперше, що кинулося в очі – там невеликі за площею лісові господарства 17-25 тисяч гектарів, у нас же – укрупнюють, об’єднують і нинішні лісгоспи вже обслуговували по 50-60 тисяч гектарів. А коли ці лісгоспи перетворяться на філії, то втратять статус юридичної особи. І це викликає занепокоєння, бо є питання такі, які потрібно вирішувати дуже оперативно, інакше втратиться якість виконаних робіт. А якщо ще відбудеться скорочення лісівників, то деякі лісовідновлювальні роботи втратять у якості, бо їх просто нікому буде виконувати. Такий мій прогноз, а як воно буде насправді... Поживемо – побачимо.
Що ж, насправді дуже хотілося б вірити у те, що українські ліси будуть збережені і примножені. Проте очевидно, що на даний час працівники лісової галузі як і всі ті, хто вболіває за наше довкілля, збурені і стривожені тим, що така фундаментальна реформа лісової галузі робиться "тишком-нишком". Чому немає офіційних роз’яснень і де аргументи влади про необхідність такої реформи? Бо виглядає це все як ще одна спроба випиляти ліс кругляк і вивезти його закордон.
