Європейська бізнес-асоціація звернулася до парламенту й уряду з проханням врахувати зауваження бізнес-спільноти під час розгляду законопроєкту "Про державний екологічний контроль", щоб сприяти розробленню якісної та комплексної природоохоронної системи.
Доопрацьовану версію проєкту закону №3091 Екологічний комітет ВРУ має розглянути 17 березня, повідомили у пресслужбі EBA.
Зазначимо, що документ забезпечує передумови для ліквідації Держекоінспекції та створення нового органу, що здійснюватиме державний екологічний контроль. В основі – ризик-орієнтований підхід.
Нагадаємо, що 19 лютого Верховна Рада провалила документ у першому читанні та відправила його на доопрацювання. Зокрема, у новій редакції законопроєкту врахували такі критичні зауваження для бізнесу:
- Планові та позапланові перевірки здійснюються в робочий час відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
- Визначено, що під час позапланової перевірки інспектуються тільки ті питання, які стали підставою для її проведення.
- Уточнено механізм проведення нового заходу державного екологічного контролю – рейдових перевірок, які можуть здійснюватися суто щодо фізичних осіб.
- Вилучено повноваження органів державного екологічного контролю зупиняти діяльність підприємств без рішення суду.
- З-під дії законопроєкту вилучено контроль за дотриманням вимог ліцензійних умов, що прибирає дублювання функцій з іншими органами.
- Надано фінансово-економічне обґрунтування реформи державного екологічного контролю та передбачено заходи з підвищення мотивації представників контролювального органу.
Як наголосили в EBA, законопроєкт прагне вписати принципи екологічного контролю в ієрархію чинного законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Водночас у тексті документа містяться неоднозначні положення, що ще більше зарегульовують природоохоронну галузь та не підтримуються бізнесом, а саме:
- Можливість застосування правил міжнародних договорів, які ратифікувала ВРУ. Такі положення можуть бути не адаптовані в українське законодавство, а відтак створюють поле для подвійних трактувань і тиску.
- Перевірка може відбуватися на підставі звернення органів досудового розслідування в межах кримінального провадження. Це положення значно розширює підстави для позапланових перевірок, які виходять за межі природоохоронної сфери, а також може нести потенційні репутаційні втрати для підприємств.
- Пропонується запровадити 4-ступеневу градацію підприємств залежно від ступеня ризику на довкілля – від "найвищого ступеня ризику" до "незначного". Хоча нині в чинному законодавстві передбачається триступенева система класифікації. На думку бізнесу, це може сприяти суб’єктивному підходу щодо визначення періодичності проведення перевірок та упереджено скорочувати строк повторної перевірки контролювальним органом. У ЄС повторні перевірки можуть здійснюватися не частіше ніж раз на 6 місяців.
- Дублюються повноваження Морської адміністрації та Держекоінспекції, що суперечить одному із принципів державного нагляду (контролю), визначених статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
- Повертається необхідність узгоджувати технологію перевантаження вантажів підприємствами морської галузі з інспекторами з охорони довкілля. Водночас необхідність такого узгодження нещодавно скасувала постанова Кабміну з метою лібералізації та спрощення ведення комерційної діяльності на території України.
- Законопроєкт не узгоджується із Законом України "Про внутрішній водний транспорт" від 03.12.2020 року № 1054-IX, який набув чинності 01.01.2021 року в частині термінології.
- Законопроєктом дублюються положення щодо відбору проб та проведення їх аналізу відповідно до ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища".
- Законопроєкт позбавляє судновласника права надати забезпечення морської вимоги й уникнути затримання і подальшого арешту судна, що є порушенням міжнародних договорів України.
- Контролювальні органи матимуть право зупиняти, оглядати, а також тимчасово вилучати будь-які транспортні засоби (зокрема, судна, кораблі), які можуть, на їхню думку, бути причетні до порушення природоохоронного законодавства.
- Наказ про перевірку підприємства може містити як назву компанії, так і тільки адресу, за якою виявлено порушення. Фактично це дає підстави здійснювати перевірку відразу кількох компаній, якщо в них спільна адреса.
- Використання як підстав для перевірки звернень фізичних осіб про порушення, спричинену шкоду від якого не доведено. Це може призвести до блокування роботи підприємства через заздалегідь неправдиві скарги. Тому обґрунтованість і наявність фактичних доказів такої шкоди обов’язково має бути передбачена в законопроєкті.
- Санкціонування за створення перешкод посадовим особам (недопуск). На думку бізнесу, це звужує можливості для реалізації права підприємств не допускати інспекторів до перевірок, якщо на те є законні причини, наприклад неправильно заповнені документи, непоказання документів тощо. Тож представники асоціації пропонують уточнити, що йдеться саме про незаконну або безпідставну відмову в допуску.
- Звільнення органів держекоконтролю від сплати судового збору, якщо позов подає бізнес, наприклад, оскаржуючи результати перевірки. Такий підхід порушує рівновагу можливостей держави та підприємств.
- Забезпечення встановлення систем автоматичного моніторингу протягом 6 місяців після набуття чинності законопроєкту. Це положення вже передбачено законопроєктом №4167.
- Чітко визначені повноваження та обов’язки як контролювальних органів, так і суб’єктів господарювання. Водночас відповідальність за їх невиконання передбачено тільки для підприємств. Відповідно, треба також встановити норму про відповідальність тих, що перевіряють, за втручання в роботу бізнесу.
Асоціація застерігає від створення в результаті реформи не ефективного органу, а бюрократичного гіганта, основна мета якого – тиск на бізнес.
Раніше ЕкоПолітика проаналізувала, що змінилося в доопрацьованому документі до повторного першого читання.
