Раді рекомендували прийняти законопроєкт "Про промислове забруднення" у другому читанні

Раді рекомендували прийняти законопроєкт "Про промислове забруднення" у другому читанні
Катерина Бєлоусова

Законопроєкт не закладає фінансові механізми для впровадження НДТМ

Парламентський Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Верховній Раді прийняти у другому читанні та в цілому законопроєкт №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля” (“Про промислове забруднення”).

Документ покликаний запустити в Україні процеси зеленої відбудови та екомодернізації промисловості, повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів.

Зазначається, що прийняття документа запустить поступовий перехід національних підприємств на європейські стандарти і впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ). Це також наблизить Україну до членства в ЄС, сприятиме зростанню економіки та зменшенню негативного впливу на довкілля. 

“Проведення реформи і перехід на НДТМ відкриє двері для залучення інвестицій в зелену відбудову України. Адже однією з умов, за якої міжнародні партнери готові інвестувати в українські проєкти, є досягнення екологічних стандартів”, – сказала заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва. 

В повідомленні додали, що документ дозволить імплементувати європейську Директиву 2010/75/ЄС та розпочати довгоочікувану реформу зменшення та контролю промислового забруднення в Україні. Це є одним з зобов’язань країни за Угодою про асоціацію з ЄС.

Зазначається, що для переходу на нові технології українська промисловість матиме майже 12 років:

  • 1 рік – на введення законопроєкту у дію;
  • 4 роки – на введення в дію висновків НДТМ; 
  • 7 років – на можливості відступу для досягнення стандартів ЄС.

Як відомо, законопроєкт також передбачає отримання інтегрованого онлайн-дозволу у напрямку довкілля, що, на думку чиновників, значно скоротить бюрократичний тиск на бізнес. Дозвіл об'єднуватиме дозволи на управління відходами, спеціальне водокористування, викиди в атмосферне повітря. Крім того, це дозволить: 

  • громадськості – брати участь у видачі дозволів, що запобігає зловживанням;
  • держструктурам – комплексно відстежувати та запобігати промисловому забруднюванню, адже всі дані будуть оцифровані, що спростить їхню аналітику.

Варто зауважити, що документ зазнав критики з боку громадськості. Так на думку фахівців Європейської бізнес асоціації доопрацювання потребують положення щодо: 

  • переходу на нову дозвільну систему, адже процес збору документів досить складний та тривалий та не враховує реалії війни; 
  • збереження чинних технологічних нормативів при видачі нових інтегрованих дозволів, які будуть засновані на поточних нормативах викидів для тих установок, які економічно недоцільно або неможливо модернізувати, та які мають обмежений строк експлуатації; 
  • перегляду вимог до встановлення автоматизованих систем моніторингу викидів (АСМ), зокрема виключити з-під обов’язку встановлення АСМ на установки, які протягом короткого періоду часу (2 – 3 роки) після введення в дію закону плануються до повного виведення з промислової експлуатації.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, 29 травня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт №6004-д "Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля", який передбачає реформу промислового забруднення.

Читайте також
В Україні готують підвищення штрафів за шкоду водним ресурсам у десятки разів
В Україні готують підвищення штрафів за шкоду водним ресурсам у десятки разів

За засмічення водойми можливо доведеться платити понад 5 тис. грн, а за огородження парканом – майже 12 тис. грн

Промисловці закликали парламент розблокувати роботу над законом про видобувні відходи
Промисловці закликали парламент розблокувати роботу над законом про видобувні відходи

Зараз матеріали, які можна використати повторно, фактично вважаються відходами

Охороняти природу планують лише з 2033 року – експерт про стратегію євроадаптації
Охороняти природу планують лише з 2033 року – експерт про стратегію євроадаптації

До прикладу, закон про Смарагдову мережу збираються ухвалити лише у 2030 році

Екологічний вимір євроінтеграції як виклик: які практичні кроки реалізує Україна
Екологічний вимір євроінтеграції як виклик: які практичні кроки реалізує Україна

У Мінекономіки запевняють, що Україна вже наближується до євронорм у секторі управління відходами та морській стратегії