У четвер, 15 липня, Верховна Рада України збереться на позачергове засідання, більшість порядку денного якого — екологічні питання.
Назріло питання, чого очікувати від позачергового екологічного засідання: поліпшення стану довкілля чи погіршення бізнес-клімату, повідомили у пресслужбі Європейської бізнес-асоціації (EBA).
Народні депутати розглянуть такі законопроєкти:
- № 4167 "Про промислове забруднення";
- № 3091 "Про державний екологічний контроль";
- № 5339 "Про моніторинг забруднення атмосферного повітря";
- № 4461 "Про території Смарагдової мережі".
Як стверджують в асоціації, кожен з екологічних законопроєктів, які винесуть на розгляд, важливий для бізнесу, адже покликаний імплементувати в українське законодавство європейські підходи у сфері екологічного моніторингу та захисту довкілля.
"Європейська бізнес-асоціація послідовно наголошує на необхідності реформи екоінспекції та важливості модернізації промисловості до рівня європейських стандартів, адже екологічні та кліматичні чинники дедалі більше впливають на міжнародний економічний порядок денний. Навіть більше, експерти асоціації постійно надають коментарі та пропозиції до законопроєктів, які мають допомогти впровадити європейські директиви й водночас не вбити бізнес. Але поки що всі вищезгадані документи об’єднують потенційний корупційний складник, інституційна неспроможність і неврахування українських економічних і правових реалій", — йдеться в повідомленні пресслужби EBA.
- Проєкт Закону № 4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності"
Цей документ парламент двічі провалив у першому читанні, і навіть після низки доопрацювань за зачиненими дверима він досі далекий від концепції реформи дозвільної системи у сфері промислового забруднення, що передбачена Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди та запровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ).
Зокрема, законопроєкт у поточній редакції:
- досі регулює види діяльності, які не внесено до переліку Директиви та для яких немає європейських НДТМ;
- не містить вичерпного переліку підстав для відмови у видачі, анулювання, зупинення інтегрованого довкільного дозволу; передбачає встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів на всіх установках, тоді як в ЄС такі вимоги прописуються тільки в НДТМ та не для всіх галузей;
- не передбачає перехідного періоду для видів діяльності в категорії "Енергетика" та зв’язку з Національним планом скорочення викидів (НПСВ), що є частиною Директиви 2010/75/ЄС;
- не передбачає залучення бізнесу до розроблення та затвердження НДТМ;
- пропонує надто короткі строки та відсутність будь-якої державної допомоги для впровадження НДТМ, витрати на яку повністю ляжуть на плечі бізнесу.
З огляду на це в представників асоціації виникає питання, чи справді до другого читання буде враховано всі вищезгадані зауваження, якщо протягом двох років урядової та парламентської роботи над текстом документа на них не звернули увагу.
- Законопроєкт № 3091 "Про державний екологічний контроль"
Документ відразу відправили на доопрацювання та підготовку до повторного першого читання.
Як заявляють розробники, документ сприятиме зміні негативного іміджу Державної екологічної інспекції шляхом створення нового органу та запровадження європейських підходів до здійснення контролю. Однак, за словами членів асоціації, з досвіду інших країн ЄС не взяли гарні практики в частині розділення повноважень, запровадження відповідальності інспекторів за неправомірні дії, публічності результатів перевірок, співпраці з іншими державними органами тощо.
В основі доопрацьованої версії проєкту закону № 3091 – усе ті ж важелі тиску на бізнес і відсутність посилення напряму боротьби з браконьєрством, незаконними рубками та добуванням корисних копалин, що завдають найбільших збитків державі.
Найбільше питань викликає те, що хоч у тексті законопроєкту й написано, що в ньому дотримуються ієрархії чинного законодавства у сфері державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (Закон №877), але більшість положень усе ж йому не відповідає. Йдеться про таке:
- запровадження 4-ступеневої градації підприємств залежно від ступеня ризику на довкілля;
- можливість вказувати в наказі про перевірку тільки адресу та перевіряти відразу всіх підприємців, які там розташовані;
- санкціонування за створення перешкод посадовим особам (недопуск).
Окрім того, законопроєкт чітко визначає повноваження та обов’язки як контролювальних органів, так і суб’єктів господарювання, але відповідальність за їх невиконання передбачено тільки для підприємств. Також, як зазначили в бізнес-спільноті, окремою "родзинкою" документа є положення про встановлення систем автоматизованого моніторингу протягом 6 місяців після набуття чинності законопроєкту, проте це положення вже передбачено законопроєктом № 4167.
- Проєкт закону № 5339 "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму регулювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря"
Законопроєкт вносить зміни до чинного законодавства в частині регулювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря. Водночас документ, як зауважують у EBA, є таким собі синтезом ключових положень попередніх законопроєктів – обов’язок встановлення підприємствами автоматизованих систем контролю викидів забруднювальних речовин (передбачено в законопроєктах №4167 та №3091) без розуміння того, як здійснюватиметься збір даних, та встановлює відповідальність за необґрунтоване недопущення до перевірки інспекторів ДЕІ (передбачено в законопроєкті № 3091), чим нівелює право бізнесу на недопуск, передбачене чинним законодавством.
Окрім того, законопроєкт виділяє підприємствам не більш як 10 років на здійснення заходів зі скорочення викидів забруднювальних речовин, нехтуючи при цьому як європейськими регламентами, що ніколи не обмежували право бізнесу на екомодернізацію в часі, так і практичним досвідом країн ЄС, які досі впроваджують НДТМ з огляду на їх дороговартісність.
Відповідно, обіцяне в пояснювальній записці до проєкту Закону твердження щодо вдосконалення механізму регулювання викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, видачі дозволів на викиди, поліпшення державного регулювання, господарських відносин, зменшення адміністративного тиску на суб’єктів господарювання та скорочення їхніх адміністративних витрат, видається сумнівним. Водночас сам документ скоріше видається "рятівним колом", що в разі неухвалення двох вищезгаданих законопроєктів забезпечить законодавче закріплення точкових норм, які без комплексних реформ не сприятимуть зменшенню впливу промисловості на довкілля.
- Законодавча ініціатива № 4461 "Про території Смарагдової мережі"
Проєкт закону має забезпечити збереження типів природних оселищ і видів природної фауни та флори на територіях Смарагдової мережі. Після низки зауважень від різних стейкхолдерів, зокрема НАЗК, робочих груп, редакція документа так і залишилася без змін, на превеликий жаль бізнесу. Зокрема, деякі положення законопроєкту можуть мати неоднозначне трактування, а отже стати підставою для виникнення потенційних корупційних ризиків та ускладнити реалізацію інвестиційних проєктів бізнесу:
- підприємства вимушені будуть отримувати додатковий документ дозвільного характеру для здійснення господарської діяльності, а саме висновок з оцінки впливу на території (другий висновок з оцінки впливу на довкілля – ОВД), та фактично двічі здійснювати процедуру, яка має на меті оцінити та зменшити негативний вплив планованої діяльності на навколишнє середовище;
- відсутність критеріїв для оцінки наявності/відсутності негативного впливу та чіткого переліку видів діяльності, які будуть обмежені та заборонені у зв’язку з неповною імплементацією Директиви 92/43/ЄС, яка таку інформацію наводить, а також робить виключення для проєктів, що становлять суспільний інтерес;
- відсутність чіткого переліку видів діяльності, щодо яких необхідно здійснювати оцінку впливу на території може призвести до розбіжностей у застосуванні норм проєкту Закону та корупційних ризиків, адже такі рішення на власний розсуд зможуть приймати уповноважені органи влади;
- відсутність чіткого розуміння, чи буде застосовуватись вимога щодо здійснення оцінки впливу на території для підприємств, які вже отримали дозвільні документи, але розпочали діяльність після прийняття проєкту Закону;
- необхідність проведення оцінки впливу на території у процесі здійснення землеустрою, а також перед отриманням низки документів дозвільного характеру. На практиці, це може призвести до необхідності проведення процедури кілька разів для реалізації одного проєкту. Особливу загрозу такий підхід становить для підприємств у сфері надрокористування, де може бути заблокована діяльність компаній, які придбали свої ліцензії через аукціони за сотні мільйонів гривень;
- відсутність перехідного періоду для імплементації планів управління територіями Смарагдової мережі, які розробляються протягом 6 років та потенційно встановлюватимуть заходи зі збереження біорізноманіття та перелік видів діяльності, які заборонені чи які обмежуються на території Смарагдової мережі.
"Хочемо виразити надію, що під гучними гаслами реформ у сфері очищення довкілля від негативного впливу народні депутати зможуть розгледіти законопроєкти, відверто спрямовані на очищення країни від інвесторів. Дуже сподіваємося, що це не є метою народних обранців і це засідання не стане провальним із погляду екореформ", — підсумували в асоціації.
Також Європейська бізнес-асоціація вкотре висловила готовність надати експертизу, долучитися до обговорення та очікує на врахування не раз надісланих пропозицій.
Раніше ЕкоПолітика писала, що нардеп від "Слуги народу" Олександр Маріковський назвав 15 липня часом "Ч" для ключових екологічних питань у парламентській залі.
