Протягом останнього десятиліття в Україні розмиваються межі пір року, – екологиня

Протягом останнього десятиліття в Україні розмиваються межі пір року, – екологиня Shutterstock

Зоряна Бердник

Людмила Циганок зазначила, що раніше пори року в Україні були чітко розділеними

Зміни клімату в Україні за останні десять років стали значно помітнішими. Зокрема, вони призвели до розмивання меж пір року.

Про це розповіла екологиня Людмила Циганок у коментарі "Суспільному". За її словами, однією з головних причин кліматичних змін є неконтрольований викид парникових газів.

"Весна цього року має низьку середньодобову температуру, але не є аномальною. Раніше пори року в Україні були чітко розділені. Та протягом останнього десятиліття їх межі розмиваються. Осінь приходить пізно. Снігу в грудні найчастіше немає. А весна теж запізнюється. Одна з причин швидких кліматичних змін – неконтрольований викид парникових газів. А це впливає на загальносвітове зростання температури", – пояснила експертка.

Водночас екологиня наголосила, що наслідком зміни клімату є зменшення площі лісів в Україні, що може призвести до дефіциту води.

Нагадаємо, що саме дефіцит води американське видання The New York Times назвало головним ризиком для України внаслідок кліматичних змін.

"Інший фактор — знищення рослинності та зменшення біорізноманіття, — продовжила Циганок. — Ми бачимо, як Україна стрімко втрачає ліс. Ми знаємо, що ліс має здатність акумулювати викиди та дещо пригальмовувати зміни клімату. Ми повністю безгосподарно витрачаємо воду. Вода — це також чинник, який впливає не стільки на зміну клімату, скільки на адаптацію таких змін. Якщо буде змінюватись температура на планеті, то води буде все менше".

Як зауважила дослідниця, усі ці процеси прямо позначаться на економіці України, насамперед – на сільському господарстві.

“Найбільше на господарську діяльність впливає стан клімату. Наприклад, зменшення водності. Посуха призводить до значних економічних втрат. Зменшення родючості ґрунту. Втрачається гумус, а це означає, що аграрії недозберуть врожай. Недоотримають прибутку”, — резюмувала екологиня.

Зазначимо, що 15 травня щороку світ  відзначає важливу екологічну подію – Міжнародний день захисту клімату. Дату встановила Організація Об’єднаних Націй.

Метою Дня захисту клімату є привернення уваги людства до проблеми погіршення кліматичного стану, пошук методів усунення загрози шляхом підвищення поінформованості кожного жителя планети.

Головним чинником, що призводить до катастрофічних змін клімату, є збільшення парникових газів в атмосфері. Унаслідок ПГ відбуваються глобальне потепління, погодні стрибки, катаклізми тощо.

Уперше виклики, які загрожують кліматичним умовам на нашій планеті, обговорили на Саміті Землі в Ріо-де-Жанейро, організованому ООН у 1992 році. Тоді представники понад 180 країн світу підписали Рамкову Конвенцію ООН щодо зміни клімату, згідно з якою реалізуються проєкти для зниження викидів парникових газів.

Читайте також
В Україні зроблять ще одну спробу ратифікувати Кігалійську поправку: чому це важливо
В Україні зроблять ще одну спробу ратифікувати Кігалійську поправку: чому це важливо

Чиновники профільного відомства готують ратифікацію цього документу вже кілька років поспіль

Німеччина ризикує провалити виконання своїх кліматичних цілей на 2040 рік
Німеччина ризикує провалити виконання своїх кліматичних цілей на 2040 рік

За оцінками, середній рівень викидів перевищить їхній допустимий загальний річний бюджет до 2030 року приблизно на 60–100 млн т еквівалента CO₂

Європа знижує свої викиди за рахунок азійських країн – Visual Capitalist 
Європа знижує свої викиди за рахунок азійських країн – Visual Capitalist 

Беззаперечним лідером за фактичними обсягами спродукованого забруднення залишається Китай

Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення
Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення

Всі зацікавлені сторони матимуть 30 днів, аби подати свої зауваження до цієї версії нормативно-правового акту