Напруженні відносини між США та Китаєм створили серйозний виклик для Конференції ООН зі зміни клімату СОР27, яка відбудеться напочатку листопада в Єгипті.
Кевін Мо, директор аналітичної організації Innovative Green Development Program, заявив, що важко уявити, щоб американсько-китайська співпраця знову сприяла глобальним кліматичним діям, повідомляє S&P Global.
В матеріалі нагадали, що Китай вирішив припинити кліматичні переговори зі США після візиту спікера Палати представників Конгресу Ненсі Пелосі у Тайвань у серпні 2022 року.
Також відносини між двома державами погіршилися через спроби США виключити Китай зі списку країн, що розвиваються, що принципово змінить позицію Китаю на переговорах. Окрім того, США заборонили імпорт деяких китайських сонячних продуктів і посилили власні дослідження та розробки для протидії китайському імпорту.
"Країни, що розвиваються, стикаються з борговими кризами і сильно постраждали від катаклізмів, спричинених екстремальними погодними умовами через зміну клімату. Китай можуть попросити зробити внесок у кліматичне фінансування [якщо його перекласифікувати як розвинену країну]", — сказав Мо.
В матеріалі зазначили, що під час кліматичних переговорів у 2021 році на COP26 США та Китай підготували спільну заяву про різноманітні види співпраці, зокрема щодо уловлювання та зберігання вуглецю, розвитку відновлюваної енергетики, скорочення викидів метану та транскордонної торгівлі вуглецем. Також Китай зобов’язався розробити національний план дій щодо скорочення викидів метану до COP27, який наразі ще не опублікован.
Нові партнери
Автори підкреслили, що, як очікується, під час майбутніх переговорів Китай шукатиме нове партнерство з країнами, що розвиваються, щоб стимулювати інвестиції у відновлювану енергетику, одночасно відкидаючи "зелені бар’єри", а саме торговельні бар’єри, створені для захисту навколишнього середовища.
Таке партнерство націлене на потенційних членів і новий попит на сонячну та вітрову продукцію у Південно-Східній Азії, Африканському Союзі, Лізі арабських держав, Шанхайській організації співробітництва та БРІКС (Бразилія, росія, Індія, Китай і Південна Африка).
Автори зазначили, що частково пропозиції Китаю є реакцією на кроки США, Європи, Індії та Індонезії щодо створення власної сонячної промисловості. А в Асоціації фотоелектричної промисловості Китаю очікують посилення торгових конфліктів у найближчому майбутньому.
Так в США заборонили продукцію, вироблену в китайському регіоні Сіньцзян, якщо імпортери не зможуть довести, що товари не були вироблені з використанням примусової праці. Це матиме значний вплив на експорт Сіньцзяном полікремнію, основного інгредієнта сонячних панелей.
Вугільна галузь
В матеріалі зазначили, що, ймовірно, Китай залишатиметься обережним щодо вугілля, на яке припадає 65% загальної генерації в країні.
"Ми не можемо відмовлятися від переходу через тимчасові труднощі, від COVID-19 до енергетичної кризи, також ми не повинні втрачати з поля зору реальність і поспішати до швидких результатів", — заявив міністр закордонних справ Китаю Ван І.
Мо зазначив, що, враховуючи сучасну глобальну енергетичну кризу та викликану нею затримку у скороченні вугільної електроенергії, кожна країна зараз стикається з конфліктом між цілями короткострокової енергетичної безпеки та довгостроковою нульовою чистою трансформацією.
Автори підкреслили, що Китай також занепокоєний спробою розвинутих регіонів підштовхнути країни, що розвиваються до прискорення декарбонізації та підвищення ціни на вуглець.
"Перед обличчям глобальних викликів усі сторони повинні відмовитися від односторонності, геополітичного суперництва та "зелених" бар’єрів. Розвиненим країнам слід значно зрушити свій графік досягнення вуглецевої нейтральності та створити більше простору для розвитку для країн, що розвиваються, щоб відновити довіру між Північчю та Півднем за допомогою конкретних дій", – сказав Ван І.
CBAM
В матеріалі зазначили, що Китай розглядає механізм коригування вуглецевих кордонів ЄС (CBAM) як підштовхування кліматичних питань до торговельного конфлікту та порушення правил Світової організації торгівлі.
Адже Китай є найбільшим торговим партнером ЄС для продуктів, що охоплюються CBAM. Зокрема імпорту сталі, алюмінію, цементу, добрив, електроенергії, органічних хімікатів, пластмас, водню та аміаку.
Автори додали, що китайська промисловість також стурбована тим, що детальна інформація про викиди може вплинути на безпеку даних, тоді як дорогий збір на викиди вуглецю, безумовно, вплине на економічну конкурентоспроможність їхньої експортної продукції.
“Залишається з’ясувати, чи забезпечить цей COP канал для обговорення механізму для Китаю та ЄС, який, якщо буде реалізовано за планом, вимагає від імпортерів почати звітування з наступного року”, – йдеться в матеріалі.
Мо також додав, що важливою сферою для цієї СОР27 стане питання, як Китай ставиться до Кліматичного клубу та чи братиме він в ньому участь.
Цей клуб, який просуває канцлер Німеччини Олаф Шольц, був прийнятий G7 у червні, та покликаний прискорити міжнародні кліматичні дії через партнерство та співпрацю. Він відкритий для всіх країн, зокрема для Китаю.
“Можливо, це є позитивним об’єднанням для послаблення поточної геополітичної напруги як на COP27, так і на саміті G20 на Балі, запланованому на 15-16 листопада”, – йдеться в матеріалі.
Автори зазначили, що є надія, що буде досягнутий прогрес у політичній основі щодо реєстру вуглецевих кредитів і централізованої платформи обліку та звітності в наглядовому органі Рамкової Конвенції ООН про зміну клімату.
Нагадаємо, аналітики вважають, що на кліматичному саміті ООН COP27, який відбудеться 7 листопада 2022 року в Шарм-ель-Шейху, Єгипет, на уряди посилиться тиск, щодо деталізації планів “зеленого” переходу з урахуванням всіх викликів.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в більшості країн Азії ціни та податки на викиди вуглецю занадто низькі, щоб істотно вплинути на боротьбу зі зміною клімату і змусити забруднювачів зменшити викиди.
