Прокурори Закарпаття через суд вимагають надати охоронний статус пралісам Карпат

Прокурори Закарпаття через суд вимагають надати охоронний статус пралісам Карпат shutterstock
Марія Семенова

Через свою бездіяльність "Карпатський лісовий офіс" наражає на небезпеку унікальні екосистеми

У Закарпатській області прокурори намагаються захистити 1385 га пралісів – первинних лісових масивів у Карпатських горах. Тячівська та Ужгородська окружні прокуратури позвались до Закарпатського окружного адмінсуду на філію ДП "Ліси України" та вимагають від неї нарешті нанести на місцевості межі заповідних територій.

Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

Зокрема, прокуратура наполягає на оформленні меж ботанічного заказника загальнодержавного значення "Урочище “Странзул”, “Задня” і “Кедрин”" площею 510 га. Його межі досі не визначені на місцевості.

Окремі позови стосуються пралісів на Ужгородщині. Йдеться про понад 875 га, де також відсутнє фактичне закріплення меж заповідних об’єктів:

  • "Праліси і квазіпраліси Турицького лісництва" (643,9 га);
  • "Праліси та квазіпраліси Тур’я-Реметівського лісництва" (98,4 га);
  • "Праліси і квазіпраліси Лютянського лісництва" (98,6 га);
  • "Квазіпраліси Перечинського лісництва" (35 га).

"Відсутність чітких меж створює реальні ризики використання території не за цільовим призначенням та загрози для її збереження, а відповідач не вживає обов’язкових заходів для фактичного закріплення меж об’єкта природно-заповідного фонду", – наполягають в Офісі Генпрокурора.


Раніше, у жовтні 2025 року, Тячівська окружна прокуратура вже ініціювала надання охоронного статусу понад 527 га пралісів у Плайському, Нересницькому, Турбатському та Лопухівському лісництвах. Три позови суд задовольнив, ще одна справа перебуває на розгляді.

Як повідомляла ЕкоПолітика, торік Закарпатський окружний адміністративний суд відмовився захистити полонину Руна від забудови вітряками. Нагадаємо, на території Тур’є-Реметівської громади триває скандальне будівництво вітрової електростанції. Попри те, що забудовник виконав частину робіт без отримання висновку з оцінки впливу на довкілля, Мінекономіки дозволило йому продовжувати роботи.

Перед тим, як було оприлюднено висновок ОВД, експерти та громадськість спрямовували до Міністерства звернення щодо створення заказника на полонині. Маючи такі повноваження, Мінекономіки, за словами активістів, переклало цю відповідальність на Закарпатську ОВА.

 

 

Читайте також
Зелене світло для ВЕС у Карпатах: Мінекономіки надало висновок ОВД щодо полонини Руна
Зелене світло для ВЕС у Карпатах: Мінекономіки надало висновок ОВД щодо полонини Руна

Нова ВЕС матиме потужність понад 150 МВт, проте її будівництво, на думку експертів, відбувається з порушеннями

Боротьба за Карпати: Мінекономіки тягне час, нардепи звертаються до міністра
Боротьба за Карпати: Мінекономіки тягне час, нардепи звертаються до міністра

Парламентарі просять надати заповідний статус всім карпатським високогір’ям

Курорт замість лісу: на Львівщині віддають 176 га комунального лісу під вирубку
Курорт замість лісу: на Львівщині віддають 176 га комунального лісу під вирубку

Депутатам не представили ні проєкта будівництва, ні методики розрахунку збитків від вирубки дерев

Чи забудують полонину Руна? Активісти отримують формальні відповіді від Міністерства
Чи забудують полонину Руна? Активісти отримують формальні відповіді від Міністерства

Інституція не хоче брати на себе відповідальність зі створення заказника, перекладаючи це на Закарпатську ОВА