Приватні басейни еліти спричиняють водні кризи – дослідження

Приватні басейни еліти спричиняють водні кризи – дослідження shutterstock
Катерина Бєлоусова

Понад 1 мільярд жителів міст відчуватимуть дефіцит води найближчим часом

Дослідження британських вчених показало, що басейни, добре зрошені сади та чисті автомобілі багатих містян спричиняють водні кризи в містах, аналогічні кліматичним надзвичайним ситуаціям чи зростанню населення.

Наприклад, у Кейптауні, Південна Африка, найбагатші люди споживають у 50 разів більше води, ніж найбідніші, повідомляє Guardian.

Дослідження показало, що 14% найбагатшого населення міста споживає 51% води. А 62% найбідніших містян – 27% води. Окрім того, більшість води, яку використовувала найбагатша група, була для неосновних потреб.

“Модель, яку можна застосувати до інших міст, показала, що зміни у використанні води найбагатшою групою мали більший вплив на загальну доступність води, ніж зміни чисельності населення чи посухи, пов’язані з кліматичною кризою”, – йдеться у матеріалі.

Зазначається, що під час водної кризи у Кейптауні у 2018 році найбідніші містяни залишилися без достатньої кількості води для своїх основних потреб. Окрім того, збільшення використання приватних свердловин у часи дефіциту найбагатшими громадянами суттєво виснажило ресурси підземних вод.

Науковці підкреслили, що Кейптаун не унікальне місто, оскільки подібні проблеми існують у багатьох містах світу. З 2000 року понад 80 великих міст зазнали надзвичайної посухи та нестачі води, зокрема Маямі, Мельбурн, Лондон, Барселону, Сан-Паулу, Пекін, Бенгалуру та Хараре.

Дослідники стверджують, що велика різниця у використанні води між багатими та бідними громадянами була здебільшого пропущена під час пошуку рішень проблеми нестачі води та зосереджена на спробах збільшити постачання та підвищення цін на воду. На їхню думку, єдиний спосіб захистити запаси води – більш рівномірний перерозподіл водних ресурсів.

Науковці підкреслили, що, як очікується, кризи міської води почастішають, а понад 1 мільярд жителів міст відчуватимуть дефіцит води найближчим часом. 

Звіт Глобальної комісії з економіки водних ресурсів показав, що світ зіткнувся з неминучою водною кризою. Ймовірно, до 2030 року попит перевищить пропозицію на 40%.

Співавторка дослідження, професорка Ханна Клоук з Університету Редінга, Великобританія, підкреслила, що зміна клімату та зростання населення означає, що вода стає більш цінним ресурсом у великих містах. Однак соціальна нерівність обмежує доступ людей до води для повсякденних потреб. 

"Наші прогнози показують, що ця криза може погіршитися, оскільки розрив між багатими та бідними збільшується в багатьох частинах світу. Зрештою, усі постраждають від наслідків, якщо ми не розробимо більш справедливі способи спільного використання води в містах", – сказала вона.

Нагадаємо, дослідження Міжнародного енергетичного агенства показало, що викиди вуглецю різняться в групах доходу. Так мільйонери створюють в тисячу разів більше викидів вуглецю.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Організації Об'єднаних Націй попередили, що посуха є глобальною кризою.

Читайте також
Ліси та гори в жертву ВДЕ: активісти закликають Раду не голосувати за законопроєкт № 15122
Ліси та гори в жертву ВДЕ: активісти закликають Раду не голосувати за законопроєкт № 15122

Парламентські юристи згодні, що реалізація норм закону негативно вплине на землі з лісами, болотами, водоймами та полями

Мор риби та небезпека для людей: стічні води з Києва отруїли водойми Софіївської Борщагівки
Мор риби та небезпека для людей: стічні води з Києва отруїли водойми Софіївської Борщагівки

Людей закликають триматись подалі від водойм. Організовано підвезення питної води

Екокомітет проведе засідання 14 серпня: основні теми для розгляду
Екокомітет проведе засідання 14 серпня: основні теми для розгляду

Мова йтиме про відновлення водності річок та залучення фінансування для будівництва укриттів

Нижче від мертвого рівня: озеро Катлабуг на Одещині примусово наповнюють водою
Нижче від мертвого рівня: озеро Катлабуг на Одещині примусово наповнюють водою

Влада занепокоєна можливими наслідками для екосистем та водного господарства