Між 1901 і 2018 роками рівень Світового океану піднявся на 20 см. Це вже давно не відкладена загроза, а чинник, який безпосередньо впливає на економіку країн і життя мільйонів людей. Водночас темпи підйому води зараз швидші, ніж за останні три тисячі років, а людський фактор — основна причина кризи.
Про це розповіли у виданні CarbonBrief.
Темпи та прогнози
В останні роки швидкість, із якою підіймається рівень моря, відчутно зросла. Понад половину всього зростання за останні 117 років припало на 33 роки – 10,6 см із 1993-го.
Науковці пов’язують це із таненням льодовиків. Але є ще одна причина — теплове розширення води у зв’язку з глобальним потеплінням, а також скорочення запасів води на суші.
Водночас локально рівень моря може змінюватися через вулканічну та сейсмічну активність.
Навіть за доволі оптимістичним сценарієм збереження помірного рівня викидів парникових газів, вчені прогнозують зростання рівня моря ще на 56 см вже до 2100 року.
Джерело: CarbonBrief
Виміри водної загрози
У зоні гострого ризику впливу підвищення рівня моря перебуває 10% населення світу — близько 770 млн людей. Про це свідчить звіт ООН, опублікований минулого місяця. Цей рівень загрози застосовується до територій, розташованих менш ніж на п'ять метрів вище від лінії припливу.
У цій групі — низка великих міст. Серед них індійський Мумбаї та китайський Шеньчжень.
Зміна рівня моря загрожує передусім екстремальними водними впливами: штормами, розмиванням берегів, повенями та затопленнями. Із 1900-го частота таких явищ значного масштабу зросла у 12 разів.
Це може спричиняти пошкодження будинків і споруд, критичних інженерних комунікацій. До того ж через повені солона вода проникає вглиб суші, чим шкодить сільському господарству, а з ним — і продуктовій безпеці.
Низка міст вже зазнають критичних змін. Так, Джакарта в Індонезії щороку опускається на 15 см. Головна причина — пришвидшений видобуток підземних вод, через що руйнуються підземні горизонти.
А на прибережних територіях кількість населення зростає швидше, ніж у внутрішніх районах. Якщо у середньому між 2000 і 2018 роком населення на планеті стало більше на 23%, то у п’ятикілометровій зоні узбережжя — на 28%. Це призводить до пришвидшеного розвитку цих територій, тож збитки від повеней будуть відчутнішими. У 136 найбільших прибережних містах світу збитки можуть сягнути $52 млрд на рік до 2050-го — порівняно з $6 млрд у 2005 році.
Джерело: shutterstock
Серед інших ризиків підвищення рівня моря:
"Стискання" екосистем. Через щільну забудову та господарське використання екосистеми не можуть "мігрувати" вглиб суші за підйому рівня води. Це вже призвело до втрати майже 28 млн га площі водно-болотяних угідь із 1970 року. Під особливою загрозою перебувають острівні екосистеми, які залишаються єдиним домом для понад 20% видів рослин Землі. Є вже задокументований приклад — у 2024 році через підйом води остаточно зник кактус Кі-Ларго, який зростав у США.
Удар по малим острівним державам. Атоли й лагуни у середньому лише на 1-2 м піднімаються над водою. До прикладу, у 1999-му в Кірибаті океан уже поглинув два невеликі острови. Країни на островах зазвичай мають низький економічний рівень, тож не можуть самостійно впоратися із загрозами. До 2035-го вони щороку потребуватимуть до $6 млрд для боротьби зі змінами клімату.
Загроза для коралових рифів. З одного боку, вищий рівень води дещо знизить температуру, від якої вже страждають ці екосистеми. Однак підйом моря знизить кількість ультрафіолету, а кількість осаду — збільшить. Останній може зашкодити здатності коралів до розмноження та харчування.
Культурна спадщина. Цивілізації зазвичай розвивалися біля великої води, та ця вода може поглинути їхні пам’ятки. Лише біля Середземного моря у зоні ризику перебувають 49 об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серед них — руїни Карфагену та Помпеїв, а також собор Святого Якова в Хорватії. Після потепління на 3°C порівняно з доіндустріальними температурами, під воду може піти Сіднейський оперний театр, чилійський острів Рапануї, Меморіал миру в Хіросімі.
Джерело: CarbonBrief
Поки океан набирає сили, вода йде із суші. За прогнозами, вже до 2100 року понад 40% територій стануть посушливими.
А от глобальне потепління прогресує. Серпень 2026 року став найбільш посушливим за всю історію спостережень.
