Під час війни вибухи, винищувачі, танки та інша зброя завдають шкоди не лише через прямі попаданя та забруднення довкілля хімічними речовинами. Так шумове забруднення, яке вони створюють, негативно впливають на сон, міграцію, розмноження, здатність чути та відстежувати здобич диких тварин.
Шумове забруднення є однією з форм хвильового, фізичного забруднення при сукупності звуків різної частоти та інтенсивності, а адаптація організму до нього є неможливою. Про вплив воєнного шуму на дику природу читайте в матеріалі ЕкоПолітики.
Часто природні екосистеми називають "терені" у військовій термінології бойового простору, приймаючи антропогенний, а не екоцентричний погляд на природні ландшафти в періоди збройних конфліктів. Як наслідок, здоров’ям та цілісністю екосистем часто нехтують.
Військові гвинтівки виробляють шум близько 150 децибел, а рівень шуму танку під час руху може досягати 130 децибел. Проте деякі види зброї та транспорту можуть створювати значно вищий рівень шуму.
Літаки, які використовують у військових операціях, можуть створювати сплески шуму (наприклад, звукові удари, реактивні форсажі, обертові імпульси тощо), що спричиняє серйозні проблеми для здоров'я дикої природи.
Як відомо, слухова система багатьох тварин є більш чутливою, ніж у людей. Так дослідження 2016 року у журналі Audubon, показало, що сови не чули свою жертву, коли рівень шуму складав лише 61 децибел. Окрім того, шуми викликають захворювання органів слуху, ендокринної, нервової та серцево-судинної системи.
Шум від військових літаків має різний вплив на дику природу, який охоплює первинні, вторинні та третинні ефекти. Ці ефекти можуть виникати протягом гострого або хронічного періоду та мати сублетальні та летальні наслідки в залежності від акустичної тривалості, інтенсивності та біологія конкретного виду.
Основні наслідки можуть включати розрив барабанної перетинки, зміни слухових здібностей (тимчасові або постійні) і маскування слухових сигналів (наприклад, нездатність розпізнати звуки жертви, хижаків або інших членів популяції).
Вторинні ефекти пов’язані з впливами на фізіологічні процеси, які можуть призвести до перешкод у відтворенні, добуванні їжі та використанні природного середовища проживання дикої природи, Третинний вплив складається з комбінації первинних і вторинних ефектів, які можуть призвести до скорочення популяції, вимирання видів і деградації середовища проживання.
Морські вибухи та гідролокаційні операції під час активного періоду війни можуть заважати повсякденному життю багатьох водних видів.
Так акустична частота, яку використовують дельфіни та кити, збігається з частотою гідролокаторів, що може спричинити крововиливи та дезорієнтацію, зокрема викидання на берег.
У Чорному морі воєнні дії РФ вже спричинили масову загибель дельфінів, адже гідролокатори та навігаційні прилади “засліплюють” тварин і дельфіни викидатися на берег.
Окрім того, потужні ракетні обстріли та вибухи боєприпасів навесні на прісноводних нерестовищах, ймовірно, завдали значної шкоди популяції риб, адже їх інтенсивність значно більша за побутові варіанти браконьєрських вибухівок, за використання яких передбачена кримінальна відповідальність.
Також підводні вибухи можуть завдати надмірного тиску та осколкової травми безхребетним, рибам, рептиліям, птахам і морським ссавцям.
На суші вибухи також завдають шкоди рослинам, адже ударна хвиля може пошкоджувати листя, гілки та виривати рослини з ґрунту.
Нагадаємо, екоактивісти розповіли про небезпеку шумового забруднення.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, жертвами війни Росії стало кілька тисяч дельфінів у Чорному морі.
