Вигорілі села та дитинчата диких тварин, які згоріли живцем — такі наслідки пожеж в екосистемах, які стаються через навмисні підпали трави.
Про це в інтерв'ю співробітникам Української природоохоронної групи розповів пожежник Василь, який уже 10-ий рік працює в частині Васильківського району на Київщині.
"У перші теплі дні люди виходять на городи й починають прибирати свою територію за допомогою сірника. У квітні зазвичай найгарячіша пора. Ми ніколи не можемо знайти того, хто підпалив", — каже рятувальник.
Додає, що за 24 години зміни навесні може викликати на 5 викликів з приводу пожеж в екосистемах. Так триває до червня.
Лісові пожежі часто трапляються, коли люди виходять на пікніки й лишають у лісі сміття. Серед нього і скляні пляшки. У сонячну погоду такі пляшки можуть спрацювати як лінзи.
Такі пожежі складно загасити, адже у рятувальників великий обсяг роботи. До того ж існують локації, куди не мже проїхати пожежна машина. Наприклад, вона загрузне у полі чи не переїде яр. Тому пожежники беруть усе необхідне обладнання та йдуть до місця загорання пішки.
Але найбільше від підпалів у природі страждають тварини.
"Небезпека стосується не лише життя та здоров’я людей. Мені особисто дуже шкода, коли знаєш, що весною прилетіли птахи. Що вони в’ють гнізда, а людина палить той очерет. Важко й неприємно про це думати", — каже рятувальник.
Він також нагадує про небезпеку для людських домівок. Адже у його практиці вже траплялося, що від маленького багаття вигорали цілі села. Торік це трапилося у житомирській області.
ЕкоПолітика раніше писала про те, що активістка показала наслідки підпалів сухостою.
