Щотижня регіональні прокуратури сповіщають про нові факти вирубки лісів. Часто йдеться про суми збитків, які сягають десятків мільйонів гривень. Проте ця картина може бути далеко неповною. Справа в тому, що навіть вчасне виявлення факту злочину активістами чи громадськістю не є гарантією того, що справу буде відкрито, а винних – покарано.
За підсумками власного моніторингу нелегальної лісозаготівлі, в ГО "Лісові ініціативи і суспільство" ("ЛІіС") розповіли про ключові чинники неефективності протидії таким порушенням.
Реагування, відкладене на місяці
Розслідування часто стартує через довгі місяці після першого повідомлення від фахівців. В ГО наводять як приклад кричущу затримку у цілих 14 (!) місяців.
"За цей час зловмисники встигли майстерно приховати сліди злочину – замаскувати пні та вивезти всю незаконно добуту деревину, що значно ускладнило подальше розслідування", – розповіли в організації.
Невиконання поліцією своїх обов’язків
Протягом 2024-2025 років експерти "ЛІіС" обстежували ліси України з супутника та наземно. За цей час першим способом виявили понад 1,5 тис. ділянок зі змінами лісового покриву, другим – 33 факти незаконних рубок на 152 обстежених ділянках.
Докази щодо цих 33 вирубок організація передавала Держеконіспекції та правоохоронцям. Але було відкрито всього сім кримінальних проваджень.
Експерти наголошують, що це підкреслює неефективність механізмів притягнення порушників до відповідальності.
Мораторій на перевірки
Контролюючим органам і досі заборонено проводити планові обстеження. Зокрема, це не може робити і Державна екоінспекція. На думку активістів, це допомагає порушникам безкарно чинити злочини та уникати відповідальності.
Прикриття з боку лісівників
Експерти "ЛІіС" виявили, що органи лісової охорони часто замовчують факти незаконних вирубок на підпорядкованих їм територіях. Подібні дії не тільки шкодять лісу, а й компрометують довіру до лісокористувачів загалом.
ЕкоПолітика додає, що саме представники лісової галузі часто є відповідальними за нелегальну лісозаготівлю.
У першому випадку посадовці самі можуть бути організаторами чи учасниками злочинних схем із вирубки лісу. Як повідомляли в ДБР, лише за 2025 рік через таку "додаткову" профдіяльність лісівників держава зазнала 546 млн грн збитків.
З іншого боку, лісокористувачі мають забезпечувати належну охорону територій. І якщо анонімні лісоруби знищать там дерева, то відповідати перед законом доведеться лісівникам. Вироки за службову халатність – повторюваний сюжет у тижневих дайджестах екозлочинів від ЕкоПолітики.
