Епідемія чуми в XIV столітті знищила до половини тогочасного населення Європи. Ця смертоносна хвороба уразила і найбільші європейські столиці, і маленькі міста. Бактерія потрапила до Європи на кораблях із зерном з Азії. Проте першопричиною ланцюжка подій, які призвели до катастрофи, було виверження вулкана.
Про такі висновки науковців повідомили в CNN, посилаючись на дослідження, опубліковане в журналі Communications Earth & Environment.
Щоб докопатися до першопричини історичної трагедії, вчені намагалися побільше дізнатгись про клімат у Європі XIV сторіччя. Для цього вони вивчали кільця дерев, порівнювали ці дані з льодовиковими відкладеннями у Гренландії та Антарктиді, а також аналізували історичні джерела того часу.
Ефект доміно
Орієнтовно в 1345 році у тропіках сталося масштабне виверження одного чи кількох вулканів. Уже за два роки, в 1347-му, європейці масово гинули від невідомої тоді хвороби. Який тут взаємозв’язок?
Виверження вулкана супроводжується вивільненням значної кількості твердих частинок у повітря. Вулканічний попіл туманом затягнув повітря над Середземноморським регіоном. Кілька років густа завіса заважала повноцінному потраплянню сонячного світла на землю. Це не просто вплинуло на вегетацію, а знищило врожаї, адже супутнім наслідком стало зниження температури.
Через загибель агрокультур над Італією нависла загроза голоду, а з ним – і бунту місцевих жителів. Тож лідери міст-держав були вимушені шукати джерела імпорту. Обрали возити зерно з Чорноморського регіону, куди потрапило заражене зерно з Центральної Азії.
Кораблі, які мали привезти спасіння від голоду, везли у своїх трюмах смерть для десятків мільйонів людей – бактерію Yersinia pestis. Раніше вона вразила бліх, які інфікували популяцію центральноазійських гризунів.
"Щурячих бліх приваблюють зерносховища. Вони можуть місяцями виживати на зерновому пилу як на екстреному джерелі їжі, що дає їм можливість пережити довгу подорож із Чорного моря до Італії", – сказав співавтор дослідження Мартін Баух, історик середньовічного клімату й епідеміології з Інституту історії та культури Східної Європи імені Лейбніца в Німеччині.
З портів зерно потрапляло до центральних зерносховищ, далі – до менших або на ринки. Так, мов павутинням, інфекція поступово оплутала Європу.
Джерело: History / Universal Images Group / Getty Images
Як виявили вибухового винуватця пандемії
Науковці звернули увагу, що саме перед Чорною смертю був найвиразніший період голоду на півдні Європи. Це підтвердив аналіз адміністративної документації, приватних листів і навіть тогочасної поезії, але треба було наукове підтвердження.
Тоді до Мартіна Бауха приєднався Ульф Бюнтген, професор аналізу екологічних систем у Кембриджському університеті. Він дослідив тисячі зразків дерев з усієї Європи. Аналіз кілець дав можливість зафіксувати кліматичні зміни, а саме похолодання, яке за датами збігалося з голодними роками.
Дослідники збирають зразки дерев у Піренеях / Ульф Бюнтген
Додатковим свідком подій стали керни льодовиків. Науковці шукали хімічні сліди, які прояснили б аномалію в кільцях дерев. Ними виявилися сплески сірки в льодових брилах, які сформувалися в ті роки. Саме ця речовина у великих кількостях міститься у вулканічних викидах.
ЕкоПолітика раніше розповідала, що через кліматичні зміни Ісландія оголосила загрозу національного масштабу. Глобальне потепління може зруйнувати океанічні течії, що призведе до критичного похолодання на острові.
