Якщо раніше для стимулювання сектору відновлювальної енергетики в Україні використовували тільки "зелений" тариф, то нині для розвитку ВДЕ можна використовувати й інші механізми підтримки.
Серед доступних у найближчій перспективі експерти виокремлюють п'ять механізмів. Про це йдеться в дослідженні "Україна після “зеленого” тарифу. Нові механізми розвитку відновлюваної енергетики", яке виконав Максим Бабаєв, CEO платформи для інвестицій в енергетику GetMarket, на замовлення ГО "Екодія".
Відновлювана енергетика допомагає боротися зі зміною клімату, однак у 2020 році інвестиції в неї впали на 68%. Це ставить під загрозу сталий розвиток України та виконання міжнародних зобов’язань щодо протидії зміні клімату. Зазначається, що така ситуація виникла через низку економічних і політичних рішень, які призвели до дисбалансів на ринку електроенергії, технічних проблем із роботою станцій ВДЕ в енергомережі та невиплат компаніям за "зеленим" тарифом.
Як пояснюють експерти, щоб розвивати чисту енергетику в Україні, потрібні нові механізми її підтримки, що передбачають конкуренцію між учасниками ринку, та відхід від "зеленого" тарифу, який є інструментом стимулювання за державні кошти.
- "Зелені" аукціони для ВДЕ-генерації
Держава оголошує загальну потужність нових об’єктів, яку мають запропонувати для компаній, що хочуть інвестувати у проєкти ВДЕ. Компанії подають аукціонні пропозиції, які включають потужність майбутніх об’єктів та ціну, за якою вони готові продавати електроенергію. Переможцями аукціону стають учасники, які запропонували найнижчу ціну, а також відповідають іншим критеріям відбору.
Основна перевага "зелених" аукціонів — здатність створювати конкуренцію між інвесторами та стимулювати компанії, що пропонують найнижчі ціни на свою електроенергію.
- Чистий облік енергопостачання (net metering)
Чистий облік електроенергії дає змогу власникам об’єктів ВДЕ застосовувати енергомережу для того, щоб довгостроково зберігати в ній надлишки виробленої енергії та споживати її згодом за потреби. Якщо електростанція виробляє більше енергії, ніж власник споживає, енергія поставляється в мережу і відповідно обліковується. Коли власник споживає більше енергії, ніж виробляє, він бере енергію з мережі, але ця енергія компенсується попередньою видачею в мережу.
- Прямі договори купівлі-продажу енергії (корпоративні PPPAs)
Перевага такого механізму – зменшення фінансових ризиків. Виробники ВДЕ взаємодіють безпосередньо зі споживачами, а не продають електроенергію єдиному підприємству. Крім того, корпоративні РРА укладаються на 10‒15 років, що дає можливість сторонам планувати свою діяльність і отримувати стабільну ціну електричної енергії для покупця та стабільний дохід для виробника ВДЕ.
- "Зелені" надбавки
Виробники енергії з ВДЕ продають її на ринку за загальними правилами, але додатково отримують надбавку (premium) за кожну продану кіловат-годину. "Зелена" надбавка може бути фіксованою або динамічною.
- Контракти на різницю
Виробники "зеленої" електроенергії продають її за ринковими цінами, але також укладають із державою або іншими гравцями (споживачами, трейдерами, постачальниками) додатковий договір. Відповідно до нього, вони будуть або отримувати компенсацію, яка складається з різниці між зафіксованим тарифом і реальною ціною продажу на ринку, або навпаки — оплачувати цю різницю іншій стороні.
"Для того, щоб досягти цілей кліматичної нейтральності до 2050 року, Україна повинна на законодавчому рівні стимулювати ВДЕ-проєкти, а також розробити регуляторну базу, що забезпечить дію цих законів. Адже розвиток "зеленої" генерації має багато переваг для громадян. Дохід від споживання відновлюваної енергії не концентрується в руках великого бізнесу, а держава менше залежить від постачання палива з інших країн.
Крім того, перехід на відновлювані джерела захистить від руйнування екосистем, а також знизить рівень забруднення повітря від спалення викопного палива", – стверджує Анна Богушенко, експертка з енергетичної політики ГО "Екодія".
Напередодні ЕкоПолітика публікувала інтерв'ю з головою правління Біоенергетичної асоціації України Георгієм Гелетухою, у якому обговорили головні тенденції та проблеми розвитку відновлювальної енергетики України.
