Український бізнес щорічно втрачатиме по 396 млн євро з 2026 до 2030 року, якщо в Європейському Союзі запровадять вуглецеве мито — CBAM. Внаслідок такого кроку з боку ЄС ВВП України скорочуватиметься на 0.08%/рік.
Такий висновок зробили експерти Київської школи економіки (KSE) у своєму листопадовому дослідженні.
Зазначається, що українська економіка має високу залежність від ринку ЄС (від 36% до 42% експорту припадає на ЄС), тому запровадження СВАМ може призвести до негативних наслідків для українського експорту та залежних галузей економіки – під ризиком $2.9 млрд/рік експорту.
Експерти прогнозують, що прибуток до вирахування відсотків, податків та амортизації (EBITDA) буде знижуватися до 295 млн євро на рік від скорочення обсягів експорту і до 101 млн євро внаслідок додаткового тарифу.
За оцінками KSE, найбільш негативний вплив CBAM вплине на експортерів металургійної продукції. Запровадження CBAM призведе до скорочення експорту української металургійної продукції до ЄС на 9%.
EBITDA українських експортерів електроенергії скорочуватиметься в діапазоні від 115 млн євро до 122 млн євро протягом 2026-2030 рр., якщо інтеграція української та європейської енергосистем відбудеться у 2023 році.
Доходи сектора добрив та хімречовин знижуватимуться на 25 млн євро у 2026 році до 23 млн євро у 2030 році. Обсяг експорту цей період скоротиться на 38%.
Аналітики зазначають, що додаткове навантаження на український бізнес з точки зору регулювання викидів СО2 матиме внутрішня система торгівлі викидами (СТВ). За умови, що українська СТВ буде запущена у 2025 році та поширена на сектори енергетики, металургії, добрив, аміачної та цементної промисловості, скорочення доходів українських виробників становитиме від 3,2 млрд євро до 25,9 млрд євро протягом 2025-2030 років, залежно від сценарію.
Загалом експерти KSE дійшли таких висновків:
- Метою застосування СВАМ є боротьба з витоком вуглецю. Аналізуючи динаміку торгівлі Україна-ЄС, можна стверджувати, що з ЄС в Україну не відбувався витік вуглецю.
- Для економіки України, яка страждає від втрати контролю на Кримом та ОРДЛО та військової агресії Росії, необхідно розробити та застосовувати індивідуальні умови СВАМ, які враховуватимуть нинішні досягнення щодо скорочення викидів та збалансований вплив на українську промисловість – стимулювати модернізацію та скорочення викидів без суттєвих негативних наслідків для економіки.
- Індивідуальні умови для України можуть полягати у таких заходах:
- Надання доступу до передових зелених технологій та участь у великих проєктах по декарбонізації (наприклад, з розвитку виробництва та використання водню)
- Додатковий пробний період для впровадження СВАМ
- Фінансова підтримка кліматичної трансформації економіки України (використовуючи кошти від СВАМ та зелених фондів ЄС)
- Окремий механізм СВАМ, що враховує контекст України (інша формула розрахунку, лояльніші бенчмарки та/або окремі групи товарів, на які поширюється СВАМ)
- Зменшення/скасування чинних обмежень на експорт до ЄС (як компенсаторні механізми)
CBAM буде доповненням європейської Системи торгівлі квотами, але замість квот вводяться спеціальні CBAM-сертифікати, які купуватимуть імпортери вуглецевої продукції в ЄС. Ціни сертифікатів розраховуватимуться на основі середньої аукціонної ціни квот у рамках європейської системи торгівлі викидами (EU ETS).
З 2023 року розпочнеться перехідний період, коли компанії почнуть повідомляти про викиди СО2, зафіксовані при виробництві відповідної продукції. Механізм враховуватиме обсяг прямих викидів СО2, отриманих при виробництві продукції, без включення на першому етапі непрямих викидів, отриманих при споживанні "брудної" електроенергії.
При цьому ЄК пропонує компаніям купувати CBAM-сертифікати, починаючи з 2026 року, коли механізм запрацює повноцінно. Це, на думку ЄК, допоможе компаніям поза межами ЄС поступово адаптуватися до системи сертифікатів.
Як повідомляла ЕкоПолітика, на 23-му саміті "Україна-ЄС", який відбувся 12 жовтня у Києві, українська сторона представила свою позицію щодо механізму прикордонного коригування вуглецю (CBAM).
З огляду на все, домовленості щодо "вуглецевого податку" ще не укладено, але представники Євросоюзу запевнили, що ЄС готовий допомогти Україні в адаптації.
