Майже дві третіх опитаних медійників уважають, що українські ЗМІ приділяють не досить уваги довкільним проблемам.
Такими є результати опитування медійників, яке Комісія з журналістської етики в партнерстві з Центром екологічних ініціатив "Екодія" проводили з 12 по 24 листопада 2021 року. Головні висновки дослідження КЖЕ опублікувала на своєму сайті.
Метою дослідження було дізнатися, яких конкретних знань не вистачає журналістам під час висвітлення стану довкілля та чому українські журналісти переважно пишуть тільки про Ґрету Тунберґ.
Опитування показало, що 64% респондентів уважають, що медіа України та їхнього регіону зокрема приділяють мало уваги довкільним проблемам. Ще 21% опитаних медійників вагаються з відповіддю на це запитання, а 16% переконані, що медіа повідомляють про цю тему достатньо.
Водночас 87% опитаних заявили про своє бажання висвітлювати в медіа екотематику та/або зміни клімату в Україні.
Тим часом майже половина (49%) журналістів не знає експертів, які допомогли б їм пояснити своїй аудиторії складні довкільні питання та їхній вплив на ситуацію в регіоні.
Ба більше, серед опитаних журналістів 83% відчувають брак знань із теми захисту довкілля та змін клімату.
Тут же додається, що тільки 16% опитаних медійників проходили за останній рік навчання (тренінги, воркшопи, вебінари, онлайн-курси) на тему екології та/або зміни клімату в Україні, тоді як 83% навчання не проходили.
З тих, кому бракує знань із цієї теми: 57% – говорять про брак контактів експертів, які можуть коментувати вказану тему, 54% потребують активної державної політики у сфері захисту довкілля, 48% заявили про недостатність подій і цікавих інфоприводів, 44% потребують загальних знань щодо змін клімату.
За словами журналістів, вони потребують знань у таких темах:
- "Зміна клімату: Скорочення викидів парникових газів, наслідки зміни клімату для України і світу" – 73%;
- "Якість повітря: Що за проблема з цим та як зменшити забруднення від викидів промислових підприємств, чи існує доступ до даних про якість повітря" – 65%;
- "Сільське господарство: вплив агропромисловості на довкілля та місцеві громади, сезонне “цвітіння” водойм та якість води у криницях" – 61%;
- "Енергетика: Перехід на відновлювані джерела енергії, енергоефективність, закриття шахт й згортання вугільної енергетики, проблеми атомної енергетики, обмеження водневої енергетики" – 59%.
Також було вивчено питання, як українські журналісти висвітлюють екологічну тематику.
Найчастіше журналісти беруть інформацію для матеріалів про зміну клімату із соціальних мереж (55%) та в екоекспертів/ок (50%), а також із пресрелізів підприємств і держорганів (45%).
Абсолютна більшість опитаних медійників (95%) уважає, що під час висвітлення цих тем потрібно дотримуватися журналістських стандартів.
Водночас 37% медійників помічали порушення журналістських стандартів чи маніпуляцій у медіа з екологічної теми.
Зазначимо, що всього було опитано 115 осіб. Серед них – 40% редакторів, 33% журналістів, 13% медіаменеджерів і 14% працівників університетів (кафедри та факультети журналістики).
З них – 80 жінок (70%) та 35 чоловіків (30%).
84% респондентів працюють у регіональних медіа, а тільки 16% – у Києві.
Найбільше опитаних працює в онлайн-медіа (42%), далі йдуть друковані (27%), мультимедійні (21%) та 10% – на радіо.
Зауважимо, що мета медіаплатформи "ЕкоПолітика" — сформувати цілісну картину екологічної політики в Україні, відстежувати законодавчі зміни, показувати весь спектр думок з актуальних питань охорони довкілля.
