Сьогодні в гостях у ЕкоПолітики президент "МХП Еко Енерджі" Олександр Домбровський. Ми поговоримо про перспективу виробництва біогазу в Україні, чим біометан кращий, ніж "зелений" водень, а також дізнаємося про енергетичні плани міжнародного концерну
- Олександре, скажіть, чому в Україні на законодавчому рівні досі не визначено таке поняття як біометан?
Справа в тому, що світ змінюється дуже швидко, але Верховна Рада як ключовий інституційний орган працює в малоефективному, режимі. Парламентарі мають ухвалювати закони набагато швидше та працювати динамічніше та точніше. Ось це є ключовою проблемою – чому ми постійно відстаємо. В динамічному суспільстві ми маємо відчувати процес дискретності – як швидко реагувати. Ось параметри змінюються, а ми на це аж ніяк не реагуємо, а просто говоримо, а сама реакція буде за рік, або два, коли ми вже відстали від процесу. Отже, причина одна - низькоефективна робота державної системи управління. Закон про біометан – це один з прикладів того, що необхідні закони не ухвалюються швидко.
- Скажіть, а коли біометан став провідною темою?
Ну, це тема нова для України. Спочатку був біогаз, ми навчилися його виробляти, запустили технології, розпочали промислове виробництво, але тепер розуміємо, що з біогазу можна робити біометан, який за характеристиками такий самий, як природний газ. Дуже важливо зазначити – це відновлювальний газ. Тому що у випадку природного газу, ми "забрали" з надрів природний газ, а потім чекатимемо сто – двісті мільйонів років, поки цей газ відновитьсяю А ось біометан виробляється з біомаси, яка постійно відновлюється. Тут прослідковується циркулярна модель – посадили – виростили – забрали енергетичний ресурс –переробили – і знову посадили. Біоенергетична Асоціація України (БАУ) та платформа 100 Re брали участь в розробці законопроєкту про біометан. Його повністю підготовлено, та він є в парламенті. Сподіваюсь, документ винесуть на перше читання.
- А Кабмін брав участь?
На жаль, ні. Ми розробляли цей законопроєкт разом з керівником БАУ Георгієм Гелетухою, а також з народними депутатами (понад 20 народних депутатів його вже підписали). Наразі він зареєстрований та є на розгляді комітету палива та енергетики. Дуже сподіваюсь, що його таки ухвалять в найближчі тижні.
- А чому він такий важливий для нашої економіки? Які там основні положення?
В ньому є дві ключові норми. Перша – ми надаємо законодавче право на існування та визначаємо біометан. Також у нас є визначення біогазу та природного газу. Поки він не визнаний, з цим ресурсом не можливо працювати. І друга норма – створення загальноукраїнського реєстру виробництва біометану.
Повірте, це практично абсолютний аналог природного газу. Після очистки ми можемо закачувати біометан в газову трубу та вносити його в український, або європейський реєстр. Якщо ми закачали "зелений" газ, уже сьогодні є багато компаній в Європі, які готові купувати український біометан по достатньо високій ціні для того, щоб скорочувати викиди CO2 та отримувати екологічну вигоду. Це вже стає потужним експортним ресурсом та не впливає на підвищення цін на енергетичні ресурси на внутрішньому ринку України.
- А як ми можемо замістити 8 млрд кубів газу? Це ж дуже багато…
Це абсолютно коректна цифра! Загальний потенціал заміщення імпортного природного газу – ми оцінюємо – мінімум 8 млрд кубів. Але якщо говорити про біометан, "зелений" водень, синтез певних технологій – то ця цифра збільшиться. Яка логіка? У 2019 році ми імпортували енергетичних ресурсів (вугілля, нафта, дизпаливо, бензин, ядерне паливо) на 15 млрд доларів. Ці гроші забрані з української економіки та проінвестовані фактично в економіки інших країн. Ось, уявіть, що ми стали енергетично незалежними та нам не потрібно платити ці мільярди.
Значну частину дизпалива можна замістити біодизелем, бензин – біоетанолом, інше паливо – сонячною, вітровою, біоенергетикою та зеленим воднем. Плюс гідро та атомна енергетика, чисті до викидів CO2. І 15 млрд доларів ми залишимо в Україні, а це інвестиції в машинобудування, виробництво сучасного обладнання. Ми отримаємо шанс на реалізацію інновацій та нових технологій, запровадимо нові робочі місця та зможемо випускати продукцію високоінтелектуальної доданої вартості. Це - колосальний мультиплікатор розвитку економіки країни – коли ми заміщуємо те, що купуємо ззовні.
- Добре, погоджуюсь з вами, скажіть, а що компанія МХП вже зробила для покращення енергоефективності?
МХП сьогодні – це дуже мобільна та інноваційна компанія. Ми розуміємо, що і на внутрішньому та на зовнішньому ринку є серйозні виклики, дуже сильна конкуренція. На зовнішніх ринках люблять слабких, їх простіше бити. І не люблять сильних, тому що тут треба боротися. Ми робимо все, щоб МХП був сильною публічною компанією.
Сьогодні це – міжнародна глобальна компанія, що має свої представництва в країнах ЄС та на Близькому Сході. Ми чітко розуміємо та усвідомлюємо, що чим більше ми споживаємо енергетичних ресурсів, тим менше конкурентна наша продукція. Тому коефіцієнт енергоефективності МХП такий, що дає фору дуже багатьом європейським компаніям. Ми модернізуємо, залучаємо нові інноваційні енергоефективні технології, щоб бути найбільш конкурентними на ринку.
- Але за останні роки з’явилася проблема – глобальне потепління і необхідність скорочення викидів СО2. Як ви реагуєте на ці виклики?
Понад 70% викидів CO2 у світі – це проблема "брудної" енергетики – використання вугілля, нафти та й частково природного газу. Щоб зменшити викиди CO2 ми просто повинні зменшити енергомісткість української продукції. За рейтингом Міжнародної енергетичної агенції, енергомісткість української економіки є однією з найбільших у світі. Як результат – ми, апріорі, не конкурентні. Ми не можемо конкурувати з економіками, які в п’ять чи шість раз споживають менше ресурсів.
У нас розроблені та поставлені до виконання такі задачі – забезпечити власний енергетичний ресурс, розробити максимально високі інноваційні технології з енергоефективності та максимально скоротити викиди CO2. Ось один з напрямків ми розпочали з біогазу. Наші відходи переробляються в біогаз, далі ми трансформуємо його у необхідний енергетичний ресурс (електрична енергія, тепло, пар), крім того, ще високоякісні органічні добрива з високим рівнем гумусу, які повернемо в землю. Така циркулярна модель працює вже багато років. І вона показує свою ефективність.
- А які у вас флагманські проєкти?
Якщо говорити про біогаз, то таких два. Йдеться про завод "Оріль" в Дніпропетровській області та підприємство в Ладижині, Вінницької області. Останній - новіший - працює тільки два роки, а ось "Оріль" - вже понад сім років. До речі, ми розробили другу чергу біогазового комплексу в Ладижині.
- На скільки МВт?
Ще на 12 МВт, тобто перша черга - 12 МВт, друга – теж 12 МВт. Якби не криза на ринку платежів по "зеленці" та розв’язана гібридна війна проти чистої енергії в країні, ми б побудували ще один біогазовий комплекс. Але наразі всі проєктні роботи призупинено.
Серед наших новин - ми починаємо купувати "зелену" енергію по ринкових цінах для власних потреб, розробили проєкти апгрейду власної енергоструктури, там де є індустріальні кластери, та хочемо побудувати систему накопичення енергії (СНЕ) на розподільчій мережі – підвищити надійність та скоротити втрати...
Читайте другу частину інтерв'ю з Олександром Домбровським на сайті ЕкоПолітика уже незабаром.
