У першому півріччі 2021 року в галузі сонячної енергетики Центральної та Східної Європи, зокрема в Україні, розпочав активно формуватися новий ринковий сегмент, основою якого стала економічна модель проєктів, не пов’язана із "зеленим" тарифом, а також стрімке подорожчання електроенергії для комерційних та приватних споживачів.
Очікується, що горизонт активного розвитку галузі в новому форматі становитиме 5-6 років. Такий прогноз озвучив генеральний директор компанії IB Centre та співзасновник CISOLAR Віталій Давій, відкриваючи 6 липня CISOLAR 2021,10-у конференцію та виставку сонячної енергетики та IBES 2021, конференцію та виставку систем накопичення енергії Центральної та Східної Європи.
Одна із ключових галузевих подій відбулася в Києві 6-8 липня у гібридному форматі — наживо та онлайн, зібравши понад 1 400 учасників та 70+ спікерів з 29 країн. Учасниками виставки CISOLAR 2021 стали понад 60 компаній.
На фото: Віталій Давій, CEO IB Centre Inc.
Зокрема, на думку Віталія Давія, нові вимоги ЄС щодо виробництва товарів завдяки "зеленій" енергії, які набирають чинності 2023 року, стануть потужним драйвером для будівництва промисловими компаніями сонячних електростанцій.
“Зворотної дороги для промислових підприємств просто немає, адже питання стоїть категорично: або ти будуєш свою "зелену" генерацію, або закривай виробництво. І з кожним роком “гайки закручуватимуться” дедалі сильніше”, – зазначив керівник IB Centre.
Варто зазначити, що в середині липня компанія Ferrexpo ввела в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 5 МВт, яка буде забезпечувати потреби її промислових підприємств. До кінця року Ferrexpo планує побудувати щонайменше 20 МВт нових потужностей.
Аналогічні плани мають і інші великі промислові компанії, економіка яких залежить головним чином від експорту продукції.
За оцінкою IB Centre, до кінця 2022 року в регіоні Центральної та Східної Європи буде побудовано близько 4,5 ГВт нових потужностей сонячних електростанцій для власного споживання промисловими компаніями, без використання моделі “зеленого" тарифу. Зокрема, в Україні за вказаний період у сегменті промислового споживання може бути побудовано понад 1,1 ГВт нових потужностей сонячних електростанцій.
За моделлю “зеленого” тарифу до кінця 2022 року в Україні можуть бути побудовані сонячні електростанції загальною потужністю понад 700 МВт, з яких понад 400 МВт складуть домашні станції.
Для порівняння, за даними Держенергоефективності України, у 1 півріччі 2021 року в Україні в сегменті великих комерційних сонячних електростанцій було інстальовано 258 МВт, в сегменті домашніх станцій — 154 МВт.
Станом на 1 липня 2021 року загальні потужності сонячних електростанцій в Україні перевищили 7284 МВт, з яких 933 МВт складають домашні станції.
Розвиток розподіленої генерації на рівні приватних споживачів є сьогодні потужним глобальним трендом.
На фото: Юлія Березовська, співзасновник IB Centre та New Age Lab
“За останні 10 років вартість обладнання для сонячних електростанцій знизилась на майже 90%. Електроенергія, вироблена завдяки сонячній енергії, уже давно стала дешевшою за електроенергію з будь-якого традиційного джерела, тому будь-які розмови про дорогу "зелену" енергію не мають жодного економічного та стратегічного аргументу. Ба більше, сонячна енергетика дозволяє вирішити питання енергетичної бідності – забезпечення дешевою електроенергією незахищених соціально верств. Саме такий сегмент сьогодні набирає обертів в США та багатьох азіатських країнах”, – зазначила під час конференції CISOLAR 2021 співзасновник IB Centre та New Age Lab Юлія Березовська.
Проте, на думку ключових гравців українського ринку відновлюваної енергетики, для початку нового етапу розвитку галузі в Україні необхідно вирішити цілий ряд законодавчих та інфраструктурних питань.
Виступаючи на конференції CISOLAR 2021, генеральний директор DTEK Renewables Маріс Куніцкіс зазначив, що основними проблемами українського ринку відновлюваної енергетики є дисбаланс в системі, відсутність законодавчих стимулів для масового будівництва систем накопичення енергії та нестача потужностей мереж для поставок електроенергії у країни Євросоюзу.
На фото: Маріс Куніцкіс, Генеральний директор DTEK Renewables
“З технологічного погляду потрібно розвивати в Україні системи накопичення енергії і держава повинна підтримувати проєкти energy storage, як це відбувається в інших країнах. По-друге – забезпечити краще з’єднання з Центральною Європою завдяки мережам N100E, створити більше торгових потужностей для зменшення обмежень”, – наголосив топменеджер DTEK Renewables.
На думку Всеволода Ковальчука, ексголови правління НЕК “Укренерго”, в Україні на рівні держави поки що відсутнє стратегічне бачення розвитку енергетики в цілому, крім тих проектів, які знаходяться на стадії завершення будівництва, тому великі об’єкти потужністю від 10 МВт навряд чи будуть перспективними в поточних українських реаліях.
На фото: Всеволод Ковальчук, Екс-голова правління НЕК “Укренерго”
“Я би радив гравцям галузі фокусуватися на невеликих проєктах, які б задовольняли потреби з підвищення енергоефективності, зменшення витрат на електричну енергію конкретних виробництв. Це єдина перспектива, яку ми маємо, з моєї точки зору, на найближчі 2-3 роки”, – зазначив у своєму виступі під час конференції CISOLAR 2021 Всеволод Ковальчук.
Під час свого виступу очільник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні Костянтин Гура закцентував увагу на наступних цифрах:
– $7,5 млрд кожний рік Україна сплачує за імпорт енергоресурсів;
– енергоємність української економіки у 3 рази вища ніж енергоємність європейської економіки;
– згідно з національною енергетичною стратегією, до 2035 року Україна повинна мати загальному енергобалансі 25% відновлюваної генерації.
На фото: Костянтин Гура, Очільник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження в Україні
“На мою думку, перше завдання для держави – розв'язання проблеми боргу за “зеленим” тарифом перед компаніями і повернення довіри інвесторів до України. Також мегаважливо вирішити проблему з балансуванням мережі, нарешті запустити "зелені" аукціони і перейти до нових методів, яким чином стимулювати подальший розвиток "зеленої" генерації. Як? Тут є дві відповіді: перша – Net Energy Metering, тобто давати можливість будувати нову генерацію для того, щоб споживати енергію на власні потреби і надлишок енергії віддавати в мережу і друга – запуск видачі гарантій походження. Гарантія походження – це електронний сертифікат, який є товаром", – зазначив Костянтин Гура.
На думку голови ДП “Енергоринок” Юрія Гнатюка, українській енергетичній галузі потрібна чітка стратегія та план дій, які би враховували і світові тренди і українські реалії.
На фото: Юрій Гнатюк, Голова ДП “Енергоринок”
"На жаль, у нас проблема не тільки в сонячній енергетиці, питання з накопичувачами енергії як інструментом балансування актуальне для всієї енергетики. У нас велика проблема з паливом, а також з виконанням національного плану скорочення викидів і, на жаль, немає розуміння до якої мети ми йдемо. Іншого шляху, як заміщення генеруючого обладнання, якого забагато для енергобалансу, будівництво нової відновлюваної енергетики і маневрової потужності, немає", – наголосив голова Енергоринку.
“Для того, щоб відповідати глобальним вимогам по скороченню СО2 Україні за 10 років треба приблизно $100 млрд внутрішніх і зовнішніх інвестицій витратити на декарбонізацію”, – зазначив масштаби необхідної енергетичної трансформації радник голови правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Рябчин.
На фото: Олексій Рябчин, Радник голови правління НАК “Нафтогаз України”
“Україні потрібен не європейський, а український Green Deal, який відповідатиме на запитання: яка мета? Які цифри? Що ми закриваємо? Де ми будуємо? Тобто має бути чіткий сигнал від держави куди ми рухаємося", – додав Олексій Рябчин.
На думку галузевих експертів, майбутнє української енергетики — за ENTSO-E (The European association for the cooperation of transmission system operators (TSOs) for electricity), об’єднанням з європейською системою. Цей крок може стати потужним технологічним драйвером для України.
Проте перед приєднанням до європейської енергосистеми Україні необхідно продемонструвати свою автономність, без російської та білоруської енергосистем. Технологічною основою для цієї трансформації може стати відновлювана енергетика.
На фото: Ольга Буславець, Екс-очільник Міністерства енергетики України
“Якщо говорити на перспективу на декілька років, я бачу, що найважливіший тренд – майбутнє об’єднання української енергосистеми з європейською енергосистемою і підготовка до цього. Нам потрібно буде довести можливість працювати автономно, від’єднано від Росії та Білорусі, а потім і в синхронному режимі. Нам також потрібно буде фінансово стабілізувати ситуацію з “Укренерго” і пройти її сертифікацію”, – зазначила під час свого виступу на CISOLAR 2021 ексочільниця Міністерства енергетики України Ольга Буславець.
За словами ексголови Держенергоефективності, а нині виконавчого директора компанії Clear Energy Сергія Савчука, можливості декарбонізації української економіки можна значно розширити якщо внести низку змін до законодавства у фінансовому секторі.
На фото: Сергій Савчук, Виконавчий директор компанії Clear Energy
“Сьогодні ніхто не хоче фінансувати відновлювану електрику. На жаль, сьогодні на біомасу до цього часу існує податок на СО2, його потрібно відміняти. Я особисто прогнозую величезний дефіцит електричної енергії. Уряду потрібно підтримувати "зелену" енергетику, віддавати борги і фінансувати проекти у цій сфері, повернути довіру до ГарПоку (ДП "Гарантований покупець". — Ред.)”, – пояснив Сергій Савчук.
Він також зробив акцент на тому, що Україні потрібно негайно створити агентство декарбонізації, яке б мало набагато ширші міжурядові повноваження і працювало б не лише в бюджетних сферах, житловому фонді, а по всім напрямкам, які дають можливість скоротити викиди СО2.
За словами засновника групи компаній EDS Group Олександра Запишного, економічні показники проектів відновлюваної енергетики в Україні погіршуються через зниження “зеленого” тарифу, а також через підвищення собівартості обладнання та комплектуючих.
На фото: Олександр Запишний, Засновник групи компаній EDS Group
“Зараз українська відновлювана енергетика знаходиться у стані стагнації. І тут є декілька чинників які впливають на цей стан: системне невиконання обов’язків зі сторони держави, проблемне приєднання до мережі, непрогнозований дохід та окупність через постійні зміни правил гри та відсутність конкуренції”, – додав Олександр Запишний під час свого виступу на конференції CISOLAR 2021.
Проте, на думку топменеджера EDS Group, в Україні сьогодні активно розвивається сегмент станцій для власного споживання, що відкриває для гравців нові можливості. Також украй необхідним є створення в Україні законодавчої основи для будівництва систем накопичення енергії.
На фото: Надія Петрученко, Директор з розвитку SPP Development Ukraine
“Energy storage є тим елементом, який вирішує проблему небалансів і разом з цим у держави виникають проблеми з законодавством. Сьогодні наша компанія розробляє проєкт energy storage на 27 МВт. Energy storage – це не тільки накопичення та передача електроенергії, це також технологія для поліпшення якості електроенергії. Європейська директива говорить про зменшення споживання електроенергії, але не за рахунок зменшення виробничих потужностей, а за рахунок підвищення технологічного рівня, що просто неможливо без розвитку напрямку energy storage”, – наголосила директорка з розвитку SPP Development Ukraine Надія Петрученко.
Засновник групи компаній “Атмосфера” Олексій Бадіка наголосив на тому, що зараз саме час почати конкурувати по-новому.
На фото: Олексій Бадіка, Засновник групи компаній “Атмосфера”
“Між державою та бізнесом є спільні виклики і задачі для всього ринку, тому бажано об’єднати наші зусилля – створювати спільне середовище для розвитку всього ринку та всіх гравців. Ринку сонячної, розподіленої та мікрогенерації потрібна своя надихаюча і економічно обґрунтована ціль. Наша компанія бачить її як 1 млн сонячних дахів до 2030 року і ми вже приєдналися до неї. Це всього на всього 13% всіх дахів, які є в Україні. Це та ціль, яку досягали колеги з Європи понад 5 років тому і ми теж можемо цього досягнути”, – поділився амбітною метою Олексій Бадіка.
Про стрімкий розвиток електрозарядної інфраструктури для електромобілів на підставі реального кейсу поділився Директор з розвитку компанії ETL Group Андрій Вавілін:
На фото: Андрій Вавілін, Директор із розвитку компанії ETL Group
“Наша країна, у порівнянні з Європою, в цьому сегменті не пасе задніх, ми випереджаємо практично всіх своїх сусідів. Наприклад, у Дніпропетровській області за останній рік кількість швидких зарядних пристроїв збільшилася втричі. Розвиток електрозарядної інфраструктури – це один із найбільших внесків у декарбонізацію”.
На думку Сергія Кравчука, директора KNESS ENERGY, для більшості українських підприємств близько 30% власного споживання електроенергії можуть заміщуватися за допомогою власного джерела генерації.
На фото: Сергій Кравчук, Директор KNESS Energy
“На ринку економічно доцільними будуть накопичувачі, які працюватимуть на споживача. І важливий крок, який дасть можливість заміщати близько 90-100% від того обсягу електроенергії, який необхідний споживачу – це просюмерство і створення балансуючих груп, які за допомогою агрегаторів стають активним учасником ринку електроенергії”, – наголосив Сергій Кравчук.
Ключові гравці ринку технологічних рішень для відновлюваної енергетики готові сьогодні запропонувати комплексні рішення для систем накопичення як для великих об’єктів, так і побутових споживачів.
На фото: Антон Абрамов, Директор компанії Photomate
“У Huawei є свої рішення як для маленьких станцій, так і для великих комерційних. Huawei надала Photomate право бути ексклюзивним лідером в новому для нас регіоні – Євразії. Це країни, де сонячний ринок тільки починає розвиватись: Вірменія, Грузія, Казахстан та інші”, – повідомив директор компанії Photomate Антон Абрамов.
За словами технічних експертів, для того, щоб мережа стала більш стабільною, потрібно перейти від синхронізації з мережею до формування мережі і це сьогодні стало можливим завдяки системам накопичення. Взаємозв’язок цифрових технологій, систем накопичення, сонячних електростанцій, силової електроніки може прискорити енергетичну революцію і досягти вуглецевої нейтральності.
Старший продакт-менеджер Huawei Олександр Альохін розповів про те, що поставки інверторів Huawei у 2020 році перевищили за потужністю 42 ГВт, а сумарно, станом на травень 2021 року компанія поставила на глобальному рівні 175 ГВт сонячних інверторів.
На фото: Олександр Альохін, Старший продакт-менеджер Huawei
“Huawei представила систему накопичення, з’єднану по постійному струму. Це означає, що більше не потрібно додаткових перетворень, щоб енергію від сонячних батарей перегнати в акумуляторну батарею. Таке перетворення відбувається значно ефективніше на 3-4%, а система має двополюсну структуру, +/- 1500 вольт”, – пояснив Олександр Альохін технологічні особливості рішень компанії.
Також нові технологічні рішення для дахових станцій були представлені на CISOLAR 2021 компанією Jinko Solar. Варто зазначити, що компанія приєдналися до клімат-груп і є частиною ініціатив RE100 та P100, а також узяла на себе зобов’язання перевести всі офіси та виробництва на споживання “зеленої” енергії.
На фото: Євген Придатко, Менеджер з розвитку бізнесу, консультант країн СНД у компанії Jinko Solar
“Як на мене, цікавими для ринку України та Європи є модулі Tiger Pro на 60 комірок і найновіший модуль на 54 комірки потужністю до 415 ват та ефективністю понад 21%. Адже саме з цими модулями можна дуже ефективно будувати і з ними легко оперувати саме на даху. Також ми використовуємо в цих модулях технологію мультишини, що підвищує ефективність, і, навіть коли виникають мікротріщини, ці модулі показують більшу ефективність, ніж модулі з 5-ма шинами”, – розповів менеджер з розвитку бізнесу, консультант країн СНД у компанії Jinko Solar Євген Придатко.
Ще одним ринковим трендом є сьогодні розвиток сегменту сервісного обслуговування сонячних електростанцій. Зокрема, компанія Unisolar на 10-й конференції сонячної енергетики CISOLAR 2021 представили власні сервісні центри, які почали активно розвиватись під час пандемії.
На фото: Тетяна Однорог, Генеральний директор Unisolar
“Наші замовники, які мали тривалий час проблеми з виплатами по "зеленому" тарифу, були вимушені переглядати економічну складову своїх станцій. У 2020 та 2021 роках основні наші зусилля були спрямовані на покращення сервісного обслуговування у режимі 24/7, розвитку фонду обладнання, яке завжди є в наявності на наших складах”, – зазначила генеральна директорка Unisolar Тетяна Однорог.
Протягом останніх років системи накопичення енергії традиційно були частиною CISOLAR, а цього року вперше і за підтримки галузевих асоціацій energy storage Європи та Польщі, зокрема, стали темою нової важливої європейської події – IBES 2021, конференції та виставки Центральної та Східної Європи по рішеннях накопичення енергії. Конференція IBES 2021 відбулась онлайн 8 липня на спільний платформі з CISOLAR 2021. У свою чергу рішення у сфері накопичення енергії були представлені на виставці 7-8 липня.
Іншою традиційною складовою CISOLAR 2021 стала конференція PVUA для власників приватних сонячних станцій, яка відбулась 7 липня під час виставки та стала потужним концентратом інформації для майбутніх та діючих власників приватних сонячних станцій.
Стратегічний партнер CISOLAR & IBES – IB Club – міжнародна спільнота інноваційного бізнесу, об’єднаного ідеєю декарбонізації.
Серед партнерів CISOLAR та IBES 2021 – EDS Engineering, Atmosfera (гігават-спонсори), ETL Group (спонсор бізнес-лаунжу), Kness (партнер), HUAWEI & Photomate, SPP Development Ukraine, JA Solar, Helios Solar (мегават-спонсори), Jinko Solar, Unisolar, Kehua Tech (кіловат-спонсори), ProCredit Bank (головний фінансовий партнер), УкрГазБанк (головний екологічний партнер), Honcharuk & Partners (юридичний партнер).
Додамо, що найближча галузева подія IB Centre — 14-й форум і виставка сталої енергетики Центральної та Східної Європи SEF 2021 Kyiv, яка відбудеться 19-21 жовтня в Києві у форматі наживо та онлайн.
Раніше ЕкоПолітика писала про знакову бізнес-подію у сфері "зеленої" енергетики — 10-ту конференцію та виставку сонячної енергетики Центральної та Східної Європи — CISOLAR 2021.
