Мільярд дерев за три роки. Такий амбітний план озвучив президент Володимир Зеленський майже три місяці тому. Тоді ж підписав указ про започаткування відповідного проєкту – "Зелена країна". У рамках якого за 10 років площі українських лісів хочуть збільшити на 1 млн гектарів. Окрім цього, ліквідувати "сірий" ринок деревини та провести інвентаризацію лісів.
Роботи немало, а час – іде. Тому ЕкоПолітика вирішила з’ясувати, чи почали вже заліснювати країну та чи є ризики у цієї ідеї?
Як працюватиме "Зелена країна"?
Як розповіли нам у Державному агентстві лісових ресурсів, одразу ж після указу президента вони розробили концепцію цільової екологічної програми "Масштабне залісення України" (дивно, чому не "Велике"?). Поки її узгоджують з Центральними органами виконавчої влади. Тобто "Масштабне заліснення", фактично, ще не розпочалося.
Як і анонсував президент, програма розрахована на 10 років. В її рамках планують збільшити площу лісів на 1 млн га, а за наступні три роки висадити 1 млрд дерев. За попередніми розрахунками, вартість висадки – 2 млрд грн, приблизно, по 2 гривні на дерево.
Та щоб збільшувати лісистість, просто висаджувати дерева – замало. Необхідно слідкувати за вирубкою та зменшити обсяг "сірого" ринку деревини. Тому в рамках проєкту передбачають низку новацій. Зокрема, дозволи на використання лісових ресурсів видаватимуть через портал "Дія". А інформація про них буде відображатися в Єдиній екологічній платформі "Екосистема".
Ще один з важливих етапів відновлення лісів – інвентаризація вже наявного лісу. На 85% її планують завершити вже до 31 грудня цього року.
"Інвентаризація та топографічна прив’язка дерев до місцевості дають широкий спектр можливостей. – говорить менеджерка проєктів ГО УЕК "Зелена Хвиля", екологиня Анастасія Скок. – Інвентаризація дозволяє отримати необхідну інформацію про масив: його вік та породи, санітарний стан, кількість дерев та порід у масиві, кількість екосистемних послуг, що надає масив і, навіть, його справжню вартість, враховуючи усі показники. Топографічна прив’язка дасть можливість відстежувати кожне дерево у масиві, тобто захистить його від незаконних рубок та викрадення цінної деревини".
Що не так з мільярдом дерев?
Мільярд дерев за три роки – число не фантастичне. Річ у тому, що під "деревами" тут переважно розуміють не саджанці, а сіянці, котрих і зараз висіюють не мало. За даними Держлісагентства, лише у 2020-му їх сіянців висадили понад 160 млн. Не мільярд, але все ж.
Щоправда, кардинально збільшити масштаби висадки сіянців теж непросто:
"Садити дерева круглий рік ніхто не буде – говорить провідний агроном Інституту еволюційної екології Ігор Куземко. – Їх можна садити або восени або навесні. Ще хвойні можна взимку, якщо зима тепла. Влітку дерев ніхто не садить. Тому не знаю, чи вони впораються".
Що не так з мільйоном гектарів лісу?
Зі слів президента могло здатися, що після того, як ми висадимо мільярд дерев, збільшиться і площа лісів. Але все не так просто. Для початку варто розуміти, далеко не усі сіянці приживаються і перетворюються на справжні дерева. Власне, і висаджують їх у великих кількостях з розрахунку на те, що частина не приживеться. Скільки з них стануть деревами – залежить від багатьох обставин: від догляду, природних умов, обраної породи й так далі. Тобто, висадка мільярду сіянців зі збільшенням площі лісів на 1 млн га напряму не пов’язана. То внаслідок чого має зрости площа наших лісів?
Експерти не мають відповіді на це питання. Куземко стверджує, в нашому випадку найбільш реально досягти збільшення площі лісів не висаджуючи нові дерева, а переводячи у статус лісів наявні самосіви.
"Я не так давно був у Карпатах. Там на луках вже немає того випасу худоби, який був раніше, тому луки просто заростають деревами. Ми закладали моніторингові ділянки. Судячи зі швидкості поширення, думаю, через п'ять років на них буде ліс".
Зокрема, Анастасія Скок підкреслює, реальне відновлення лісів ще й тривалий та трудомісткий процес:
"Відновлення лісів – це не сліпа висадка дерев у рядочок. Окрім фізичних сил працівників, процес також потребуватиме значного внеску наших науково-дослідницьких спільнот. На кожній ділянці необхідний глибинний аналіз території, рельєфу, поширених видів (дерева, кущі, чагарники) і, особливо, дослідження місцевих екосистем та зв’язків у них. Це процес, який займає багато часу".
Чи може висадка дерев – нашкодити?
Ідея "Масштабного заліснення" в Україні не нова. Володимир Зеленський "позичив" її в одного зі своїх попередників – Віктора Ющенка. Саме за його президентства була ухвалена Державна цільова програма "Ліси України" на 2010-2015 роки.
Правда, плани її були значно скромніші: збільшити площу відновлення лісів всього на 0,23 млн га. А реалізація цієї програми продемонструвала, що масовою висадкою лісів можна не лише допомагати довкіллю, а й шкодити:
"Тоді проблема була в тому, що розорювалися степи та луки й там садилися дерева. – говорить Куземко. – До того ж часто не аборигенні види, як то дуб червоний чи робінія. Ці дерева для нас – чужорідні. Їх узагалі не можна садити, бо вони витісняють аборигенні породи".
Судячи з інформації, яку надали нам у Держлісагентстві, висновки з минулих помилок вони таки зробили. Зокрема, тепер садити планують звичні для нашої території породи: Сосна звичайна, Сосна Палласа, Ялина європейська, Ялиця біла, Модрина європейська, Дуб звичайний, Ясен звичайний, Бук, Липа, Горіхи, Вільха.
ieenas.org
Окрім цього, у Держлісагентстві наголошують, заліснюватимуть землі, придатні до лісорозведення. Додатково у населених пунктах будуть створювати нові парки та сквери, а також впорядковувати території шкіл, дитсадків, теперішніх парків та скверів, прибудинкові території.
Загалом, висаджування дерев та відновлення лісів – це завжди потрібна справа, іміджево-виграшна ідея для політика. Навряд чи колись настане момент, коли посаджені дерева викликатимуть негативну реакцію аудиторії. Тому дерева садили, садять і будуть садити. І не лише в нашій країні. Водночас ліси України, як екосистема, не перебувають у настільки критичному стані, як, приміром, залишки степів та луків. Але відновлення других – не на слуху і не створює потрібної піар-картинки. Саме тому ми займаємося висадкою лісів, які можуть відновитися і природним шляхом, але продовжуємо розорювати степи, які вже навряд чи зможемо собі повернути.
