Поки великі тварини й птахи масово тікають із зони бойових дій, в інших частинах України їхня популяція відчутно зростає, не в останню чергу завдяки забороні на полювання. Підростає нове покоління тварин, які не бояться людей, бо не зустрічали мисливців. Проте для них існують інші загрози – від автотрас до агрохімікатів.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій, менеджер проєктів "Рідкісні види" Всесвітнього фонду природи WWF-Україна Ігор Дикий.
Міграція з фронту та повернення назад
За словами науковця, великі тварини втекли з фронту практично першого року повномасштабної війни. Це стосується і великих птахів, таких як орли чи лелеки.
Вижити в тих умовах можуть хіба що дрібні тварини, які можуть сховатися у нори, зрідка ще трапляються лисиці.
Після завершення бойових дій тварини намагаються повернутися до звичного середовища проживання. Зоолог говорить, що бачив подібне на Харківщині. Проте території залишаються занадто небезпечними через міни та розтяжки.
Мисливство під забороною
Завдяки тотальній забороні на полювання, популяція багатьох тварин в Україні зросла. Це стосується навіть червонокнижних видів, таких як лось.
"Раніше науковці писали різні програми, розробляли, як підвищити поголів'я козуль, оленя та інших видів ратичних, а насправді було достатньо просто заборонити полювання. Природі дали спокій і трохи часу, й вона відновилася", – зазначив Ігор Дикий.
Паралельно зростає й кількість хижаків. Їхню популяцію більше не регулюють відстрілом, а їжі вистачає, щоб не заходити до населених пунктів.
Зникнення страху перед людьми
Дедалі частішими стають повідомлення про те, що дикі тварини заходять у міста. Зоолог акцентує на двох причинах цього явища.
З одного боку, людство відбирає території в інших істот, розбудовуючи населені пункти. Деякі пластичні види вже вимушені пристосовуватися до нових умов. До прикладу, ті ж лисиці, борсуки та куниці адаптуються до життя біля людей.
Іншим фактором є зникнення страху перед людьми. Серед лисиць зростає покоління, яке народилося вже під час повномасштабної війни, тобто без полювання. Людина не є для них екзистенційною загрозою, адже ті не мали досвіду переслідування з боку мисливців.
Проте цим не треба зловживати, щоб не нашкодити самостійності тварин.
"Людям теж потрібно знати, як себе поводити. Не варто підгодовувати диких тварин, бо вони звикають до цього і їм буде важко добувати їжу самим. Крім того, вони можуть переносити інфекції. Тому має бути дистанція між людиною і звіром", – наголосив науковець.
Загрози для життя, які не зникли
Багато тварин в Україні гинуть під колесами авто. Українські автошляхи просто не пристосовані для тварин – вони не мають ані огорож, ані біопереходів.
"Тільки цьогоріч загинули вже три лосі на дорогах Львівщини, торік, на жаль, було сім. Відкриті дороги – небезпека як для тварин, так і для автомобілістів. Торік одна людина загинула внаслідок зіткнення авто із лосем", – розповів зоолог.
Окремою загрозою є сільськогосподарська хімія, якою аграрії активно обробляють поля. Нещодавно у мережі набуло широкого розголосу отруєння такими хімікатами косуль, яких потім рятували зооволонтери.
За словами Ігоря Дикого, ця загроза була і є, до того ж не лише в Україні, а й у Європі. Він нагадав випадок масової загибелі журавлів у заповіднику "Асканія Нова". Причиною стала обробка полів біля заповідної зони, яку виконав місцевий агрохолдинг.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що Міністерство освіти схвалило шкільну програму, яка навчатиме дітей гуманного ставлення до тварин.
Також в Україні триває робота над законопроєктом, який має посилити захист домашніх улюбленців.
