В Україні вартість обстеження земель із високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій, за попередніми розрахунками Київської школи економіки (КШЕ), оцінюється у $436 млн.
Вартість подальшої рекультивації земель із пошкодженим родючим шаром ґрунту може сягнути $39,6 млн та тривати десятиліття, повідомляє ZN.UA.
В матеріалі зазначили, що швидке і дешеве "аматорське" відновлення земельних ділянок без наукового підґрунтя, зокрема загортання вирв, може призвести до ще більш негативних наслідків. Адже порушення структури ґрунтового покриву та гідрологічного режиму може призвести до пришвидшення процесів ерозії та подальшої деградації.
Однак ще до повномасштабної війни Україна мала величезну кількість земель, що страждають від деградації через інтенсивне ведення сільського господарства. Саме тому важливо ретельно обстежувати та моніторити пошкоджені землі.
Директор ННЦ "Інститут ґрунтознавства та агрохімії" Святослав Балюк зазначив, що в Україні при наукових інститутах немає повноцінної лабораторії для оцінки всіх забруднювачів земель. Тому необхідна буде і наукова підтримка провідних країн.
Найефективнішими способами відновлення земель є консервація, тобто виведення земель із господарського використання. На таких землях висаджують багаторічні трави, дерева або проводять процес ренатуралізація, тобто поступове повернення до природного стану.
Відновлення ґрунтів є тривалим процесом, адже природний темп відновлення родючого шару – один сантиметр за сто років.
“В аграрній Україні ця стратегія видається малоймовірною, але принаймні частково, в окремих регіонах, найбільш схильних до ерозії та деградації, консервація необхідна”, – йдеться в матеріалі.
Також пошкоджені землі призведуть до кліматичних змін. Ґрунт утримує вуглець, який при його пошкодженні виділяється в атмосферу і посилює кліматичну кризу.
До повномасштабної війни Україна була у світових лідерах за показником розорюваності сільськогосподарських угідь із "переможними" 78,2%.
В повідомленні зазначили, що у планах відновлення України є проєкти системного моніторингу стану ґрунтів і консервації забруднених і деградованих земель, які наразі обговорюються у робочих групах при Мінагрополітики та Міндовкілля.
“Варто пам’ятати, що ще до повномасштабної війни уряд України висловлював готовність консервувати землі, які вже деградували. Наразі без цього вже точно не обійтися, законсервувавши й землі, що найбільше постраждали від війни”, – зазначили в матеріалі.
Автори також наголосили, що стан ґрунтів важливий для забезпечення продовольчої безпеки не лише зараз, а й у майбутньому, а також для екологічної безпеки громадян та адаптації до зміни клімату.
Нагадаємо, попередня оцінка впливу війни в Україні на екологічну обстановку показала, що війна в буквальному значенні токсична, а наступні покоління житимуть "із токсичною спадщиною".
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, 58 % українських ґрунтів через кліматичні зміни та військову агресію рф зазнають деградації, що може призвести до значних екологічних та соціальних проблем.
