Напередодні кліматичного саміту ООН COP27, який відбудеться 7 листопада 2022 року в Шарм-ель-Шейх, Єгипет, зростає напруження щодо виплати компенсації за збитки, завдані найбіднішим людям світу через зміну клімату.
Втрати клімату зростають як у багатих країнах, так і в країнах, що розвиваються, повідомляє EURACTIV.
На саміті зустрінуться дипломати з майже 200 країн. Вони обговорюватимуть як скоротити викиди CO2, що спричиняють зміну клімату, і впоратися з існуючими кліматичними наслідками, зокрема зі смертоносною спекою, лісовими пожежами, підвищенням рівня моря та посухою.
В матеріалі зазначили, що, ймовірно, в переговорах домінуватиме питання "втрати та збитки", або пов’язане з кліматом руйнування будинків, інфраструктури та засобів до існування в найбідніших країнах, які найменше сприяли глобальному потеплінню.
За даними ООН, 46 найменш розвинених країн світу, де проживає 14% світового населення, виробляють лише 1% світових викидів CO2 від спалювання викопного палива.
Однак за останні тижні лісові пожежі поглинули величезні ділянки землі в Марокко, Греції та Канаді, посуха спустошила виноградники Італії, а фатальні повені вразили Гамбію та Китай.
Заможні країни також не спромоглися виконати обіцянку щодо $100 мільярдів на рік до 2020 року, щоб допомогти країнам, що розвиваються, зменшити викиди та підготуватися до зміни клімату.
Виплати втрат і збитків будуть додатковими до цих $100 мільярдів.
Включення фінансування втрат та збитків до обговорення COP27 не отримало широкої підтримки. Питання також не було додано до переговорів перед COP27 у червні в Бонні, Німеччина. Переговори щодо технічної допомоги ООН щодо обліку втрат і збитків також завершилися без домовленості через суперечки щодо керування схемою.
“COP27 буде не легшим, оскільки багаті країни прибувають із затягнутими гаманцями через стрімке зростання цін на енергоносії, економічні наслідки війни в Україні та пандемію COVID-19, яка спонукала заможні країни витрачати трильйони доларів на підтримку своїх економік”, – зазначили в повідомленні.
Метью Самуда, міністр економічного розвитку Ямайки, який займається питаннями зміни клімату висловив сподівання, що країни, що розвиваються, активізують свої колективні голоси, щоб наполягати на адекватному поводженні з втратами та збитками.
Історично процвітаючі економіки, зокрема США та країни ЄС, чинили опір крокам, які могли б призначити юридичну відповідальність або призвести до компенсації.
Учасники переговорів на саміті COP26 ООН у 2021 році погодилися розпочати дворічний діалог щодо втрат і збитків, але не змогли створити фактичний фонд.
Внесення цієї теми до порядку денного COP27 може відкрити дискусії про те, звідки братимуться гроші, як вони розподілятимуться або навіть як визначити втрати, спричинені кліматом. Дослідження показують, що втрати можуть досягти $580 мільярдів на рік до 2030 року.
"Все залишилося досить невизначеним щодо того, як відновити довіру між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються", – сказав Алекс Скотт, експерт із кліматичної дипломатії мозкового центру E3G.
Деякі країни з обмеженими ресурсами сподіваються на прорив.
"Ми сподіваємося, що міжнародна спільнота незабаром активізується", – сказала Мадлен Діуф Сарр, голова блоку найменш розвинених країн на кліматичних переговорах ООН, вказуючи на зростаюче визнання багатими країнами необхідності.
Так, під час візиту на тихоокеанський архіпелаг Палау у липні місяця міністрка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок сказала, що її країна приділятиме цьому питанню пріоритет у своїй міжнародній кліматичній політиці.
Нагадаємо, Фінляндія стала однією з найамбітніших країн у кліматичній політиці, адже законодавчо встановила ціль щодо досягнення нульових викидів у 2035 році.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Єврокомісія представила список головних індикаторів для моніторингу прогресу в досягненні цілей “Зеленої” угоди.
