На Закарпатті очистили від намулу й загат річку Верке

На Закарпатті очистили від намулу й загат річку Верке wwf.ua

Марія Семенова

Роботи напряму вплинуть на добробут 30 тисяч людей і якість життя безлічі річкових тварин

На річці Верке в Берегівській громаді Закарпаття провели масштабне прибирання. Три кілометри русла вичистили від сміття й намулу, що покращило водотік, якість води та доступ кисню для річкових мешканців.

Це лише перші кроки з відновлення Верке, які реалізував Всесвітній фонд природи WWF-Україна у межах партнерства “Живий Дунай” за участі Берегівського міжрайонного управління водного господарства, Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса і громад села Боржава та міста Берегове.

Замулена і зарегульована, річка Верке поступово втрачала свої динамічні характеристики. Течія уповільнювалася, погіршувався стан води, середовище ставало непридатним для річкових жителів і зростали ризики підтоплень прибережних сіл.

wwf.ua

Річка Верке до очищення. Джерело: wwf.ua

Щоб подарувати водоймі друге життя, у WWF-Україна детально проаналізували екологічний стан річки. На його основі розробили каталог, який об’єднав сім природоорієнтованих рішень (NbS). Їхній ефект – це відновлення природних функцій Верке, а з ними й покращення водного балансу та покращення умов для відновлення біорізноманіття.

Історія очищення

Наприкінці 2025 року були проведені роботи з очищення русла завдовжки 3 км. Там прибрали намул, відходи, зокрема залишки повалених дерев, а також почистили від надлишкової рослинності – рогозу й очерету.

При очищенні керувалися принципом мінімального втручання, тобто лише в найпроблемніших ділянках, які б не очистилися без допомоги людини. Це дає можливість не заважати процесам саморегуляції водойми, а збалансувати їх із технічним, антропогенним відновленням. Цей підхід у WWF-Україна вважають найбільш природоорієнтованим.

“Для пілотної реалізації на річці Верке було обрано одне із запропонованих рішень, як першочергове – розчищення і відновлення проточності окремих ділянок річки як найменш втручальний, швидкий у виконанні та водночас екологічно безпечний варіант”, – наголосила керівниця напряму “Вода” WWF-Україна, кандидатка географічних наук Оксана Коноваленко.

wwf.ua

Річка Верке після очищення. Джерело: wwf.ua

Що буде далі?

Розчищення русла дасть можливість воді без зайвих перешкод плинути до ділянки зі шлюзом. Його обладнання поки не працює, проте в WWF-Україна зазначають, що Виноградівське управління водного господарства планує його відремонтувати. Люди отримають можливість якісно розподіляти воду у системі й управляти потоком без ризиків.

WWF-Україна оголосила, що протягом року проводитиме гідрологічне спостереження, що забезпечить постмоніторинг річки Верке.

"Запропоновані заходи не лише відновлюють природний водообіг, а й демонструють сталий, екологічно виважений підхід до управління дренажно-меліоративними системами транскордонного басейну річки Тиса й інших подібних систем в інших річкових басейнах”, – уточнили у WWF-Україна.

Раніше ЕкоПолітика розповідала, як екологи й місцева громада добиваються створення гідрологічного заказника на Рівненщині. Захистити понад 100 га річкових плавнів уже зголосилася міська рада.

Читайте також
Воду в басейнах річок України перевірятимуть на понад 500 пунктах моніторингу
Воду в басейнах річок України перевірятимуть на понад 500 пунктах моніторингу

У пріоритеті – водойми, де здійснюється забір води для питних і господарських потреб

Річкові плавні на Рівненщині можуть отримати статус заказника
Річкові плавні на Рівненщині можуть отримати статус заказника

Ця унікальна водно-болотяна місцевість украй важлива для водоочищення, а також є ареалом проживання рідкісної флори та фауни

Фільтр для важких металів: берег запорізької Червоної річки заростає вербами
Фільтр для важких металів: берег запорізької Червоної річки заростає вербами

Верби працюють як природні акумулятори токсичних речовин, що в майбутньому очистить ґрунти біля Сухої Московки

У водах Дунаю виявили мікропластик: чим небезпечний
У водах Дунаю виявили мікропластик: чим небезпечний

Дунай — один із ключових шляхів потрапляння пластику у Чорне море