На Полтавщині екоактивісти розкритикували обласну програму "Довкілля-2027", адже деякі науковці, що її розробляли, відмовились від своїх підписів після ознайомлення з фінальним текстом.
Однак депутати облради проголосували за цю програму, яка матиме 1 млрд 320 млн грн фінансування, повідомляє Полтавщина.
Протягом 6 років планове фінансування програми має скласти:
- з державного бюджету – 592 млн 543 тис. грн;
- з обласного бюджету – 553 млн 236 тис. грн;
- з бюджетів місцевого самоврядування – 175 млн 086 тис. грн.
Депутати погодили потенційне фінансування 316 млн грн для моніторингу якості повітря. Решту коштів мають направити на низку природоохоронних заходів, що стосуються водних, земельних та лісових ресурсів.
На думку екоактивістки Єлизавети Сачури, співзасновниці ГО "Громада Посулля", у гонитві за розпилом бюджетних коштів з подальшою тихою реалізацією намитого піску, обласні чиновники пішли на фальсифікацію
Недоліки програми на прикладі річки Сули
На відновлення та підтримання санітарного стану річки Сула мають спрямувати 53 млн 900 тис. грн, з яких 10 млн 800 тис. грн планують витратити на розробку проєктної документації та оцінку впливу на довкілля.
Сачура зазначила, що науковці, які вже долучалися до аналізу минулих проєктів з екологічного поліпшення річки Сули, були вкрай здивовані запропонованими програмою заходами, які не мають нічого спільного з науковими підходами.
Так зоолог, доктор біологічних наук Олександр Жуков та голова Комітету з питань природно-заповідного фонду, екомережі і збереження біорізноманіття Громадської ради Міндовкілля Василь Коніщук, які брали участь у розробці програми, після ознайомлення з фінальним варіантом програми, заявили, що проєкт суттєво відрізняється від того, що вони бачили. Жуков звернувся до розробника з рекомендацією внести правки до програми, а Коніщук відкликав свою рецензію програми, заявивши, що вона не може в такому вигляді розглядатися на сесії і потребує суттєвого доопрацювання.
За словами Сачури, у приватному листуванні науковці щиро дивувалися не тільки з тексту програми, який далекий від науки, але й з можливого підлогу документів з боку обласних чиновників.
Вона пояснила, що, зокрема, науковців збентежили запропоновані заходи щодо розчистки річки Сули. Такі роботи у 2016-2018 роках призвели до підняття води на одній з ділянок річки, однак на інших він значно знизився, а вода зацвіла.
Програма "Довкілля-2027" передбачає відновлення зруйнованих водними потоками перекатів (близько 87) та розчистку русла ріки в районі с. Гаївщина Лохвицького району довжиною 0,35 км з метою збільшення глибини в руслі, об’ємів води в межах плес та поліпшення умов існування іхтіофауни.
“Експерименти обласних чиновників та облради над вже й так обмілілою Сулою продовжаться. Я не можу стверджувати однозначно, але мені здається, що така впертість пояснюється двома речами: по-перше, "розпилом" бюджетних коштів на начебто наукових дослідженнях і на безпосередніх роботах, а по-друге, пояснюється намаганням тихо реалізувати намитий з ріки пісок. Так само, як це відбулося в попередні роки. Можливо, саме такі "широкі перспективи" штовхають чиновників на підлог підписів рецензентів”, – сказала Сачура.
Вона також додала, що для ревіталізації обмілілих річок потрібно використовувати позитивний досвід європейських країн. Так, восени 2019 року на засіданні наукової ради в Держводагентстві науковці пояснили, що такі річки як Сула, Псел та Удай неможна "розчищати".
“В ідеалі той же екологічний департамент мав би перед розробленням програми звернутися до Басейнової ради середнього Дніпра (Державне агентство водних ресурсів України) і запропонувати створити необхідну програму із залученням своєрідного пулу фахівців (географів, геологів, іхтіологів, зоологів і т.д.)”, – йдеться в матеріалі.
Як правило, такі програми розраховані на 30-50 років, адже кожна річка є важливою складовою більш широкої та складної екосистеми. Ревіталізація річки має відбуватися максимально обережно, щоб не викликати невідворотних руйнівних процесів в екосистемі.
На сьогодні річкам найбільше шкодить безконтрольне розорювання земель, зокрема, й в долинах річок.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Україна приєдналася до реалізації міжнародного проєкту "LIFE WILDisland", для відновлення природних островів, заплав та покращення гідрологічного режиму річки Дунай.
