У Львівській області ввели в експлуатацію перший індикативний датчик моніторингу якості повітря. Це обладнання придбане у рамках українсько-фінського проєкту інституційної співпраці UFAIR. Працюватиме датчик у місті Новояворівськ.
Про це повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства.
Проєкт передбачає купівлю шести індикативних датчиків, а також двох референтних пунктів спостережень. Все обладнання відповідатиме нормативним вимогам Євросоюзу.
"Введення в експлуатацію першого датчика — це практичний крок у розбудові сучасної системи моніторингу якості повітря в Україні. Її створення є ключовою умовою екологічної безпеки та євроінтеграції України", — зауважив заступник міністра економіки Ігор Зубович.
Перспективи українського моніторингу
Під час запуску в роботу першого датчика відбулася й технічна частина, де експерти обговорили ситуацію із моніторингом якості повітря в Україні. Зокрема, мова йшла про європейські вимоги до подібних систем, а також виклики, які заважають повноцінному розвитку вітчизняної моніторингової мережі.
В Україні зараз існує мережа стаціонарних станцій моніторингу. Вона контролює вміст основних забруднювачів у повітрі. Проте існує низка фундаментальних недоліків:
- кількість та щільність покриття мережі є недостатньою;
- більшість станцій треба модернізувати;
- доступ до даних потребує вдосконалення;
- українське законодавство щодо функціонування системи треба привести до норм ЄС.
Монтаж датчика здійснили у рамках навчального тренінгу, на якому учасників вчили працювати із сенсорним моніторинговим обладнанням.
Загалом проєкт UFAIR, який фінансує МЗС Фінляндії, має підвищити спроможність влади на рівні держави та регіонів надавати громадянам достовірну та своєчасну інформацію про стан повітря. Проєкт покликаний "підтягнути" українську систему моніторингу до європейського рівня, зменшити негативний вплив забруднення на здоров’я людей та природу, а також допомогти оцінити вплив війни на українське повітря.
ЕкоПолітика раніше повідомляла, що українські науковці провели перше дослідження впливу війни на атмосферне повітря. Його висновки доволі контрастні – пікові забруднення через вибухи комбінуються із падінням викидів через загальний спад у виробничих галузях.
