Дослідження організації Climate Leadership Council показало, що близько 22% викидів вуглецю припадає на імпортні товари (приховані викиди), які фіксують у країнах-виробниках, а не споживачах.
Механізми вуглецевого коригування імпорту, такі як CBAM, можуть допомогти уникнути витоків вуглецю, тобто переносу виробництва у країни з менш жорсткою кліматичною політикою, повідомляє Climate Leadership Council.
Дослідники аналізували викиди вуглецю від світової торгівлі у 2019 році, щоб уникнути впливу пандемії COVID19. Вони виявили, що приховані викиди зростали до 2008 року та з того часу стабілізувалися на рівні 20-25%. Однак на тлі збільшення глобальних викидів вуглецю, загальний обсяг прихованих викидів у торгівлі теж зростає.
globalefficiencyintel.com
Зазначається, що різна вуглецева ємність товарів та неоднорідна кліматична політика в різних країнах може посилити “вуглецеву лазівку”. Це також може збільшити витік вуглецю.
У дослідженні підкреслили, що з 20 найбільших глобальних потоків прихованих викидів вісім походять з Китаю. Ця країна є найбільшим нетто-експортером викидів вуглецю, за ним йдуть росія, Південна Африка та інші економіки, що розвиваються. А США є найбільшим нетто-імпортером викидів, за якими йдуть країни з високим рівнем доходу (Велика Британія, Франція, Італія та Німеччина).
Зазначається, що дисбаланс у викидах між країнами змінюється. Країни, що розвиваються, і країни із середнім рівнем доходу тепер передають більше викидів одна одній. Ця зміна частково пов’язана зі зростанням торгівлі Південь-Південь та зростанням середнього класу в країнах, що розвиваються. Адже зростає попит на товари, якими вже давно споживаються в розвинених країнах.
У дослідженні розповіли, що:
- загальний вміст вуглецю в міжнародній торгівлі товарною сталлю у 2021 році становив близько 700 метричних тонн CO2 (19% загальних викидів CO2 від світової металургійної промисловості). Також значний вміст вуглецю і у сталевмісних товарах, таких як автомобілі, побутова техніка тощо;
- цементом і клінкером у 2019 році – близько 141 Мт CO2 (близько 6% загальних викидів CO2 від світової цементної промисловості);
- необробленим алюмінієм у 2019 році – близько 147 Мт CO2 (приблизно 22% загальних викидів CO2 від світової алюмінієвої промисловості);
- хімічними продуктами у 2019 році – близько 478 Мт CO2.
Нагадаємо, одним з основних інструментів кліматичної політики ЄС є механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM, який покликаний вирівняти умови для компаній, які підпадають під різні кліматичні норми та податки. З 2027 року у Великій Британії запровадять свій аналог європейського CBAM.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в ЄС з 1 жовтня розпочався перехідний період застосування CBAM (механізму вуглецевого коригування імпорту). До кінця 2025 року компанії-імпортери мають лише звітувати про рівень вуглецю, що потрапив у довкілля в процесі виробництва, а з 2026 – отримувати CBAM-сертифікати на свою продукцію.
