Кліматична політика впливає на світову торгівлю, що необхідно враховувати для позитивного посилення міжнародного співробітництва та стандартів.
Одним з основних інструментів кліматичної політики ЄС є механізм вуглецевого коригування імпорту CBAM, який покликаний вирівняти умови для компаній, які підпадають під різні кліматичні норми та податки, повідомляє LSE.
В матеріалі розповіли, що у світі існує близько 70 схем ціноутворення на вуглець, які охоплюють витрати за викиди, зокрема повʼязані зі шкодою для здоров’я людей, навколишнього середовища, власності тощо. Такі схеми реалізовуються здебільшого через сплату податку. Однак підходи до ціноутворення відрізняються, а методи порівняння їх еквівалентності лише починають формуватися.
Зазначається, що це підштовхнуло деякі уряди розглянути CBAM. Механізм накладає певне мито на імпорт вуглецевоємних товарів з країн з менш суворою кліматичною політикою.
В матеріалі пояснили, що це може бути способом вирівняти умови для компаній, які підпадають під різні кліматичні норми та податки. А також перешкодити компаніям переносити свою виробничу діяльність у країни з менш амбітною кліматичною політикою, тобто “витоку вуглецю”.
Автори підкреслили, що такі односторонні заходи можуть спричинити напруженість у торгівлі та створити високі адміністративні витрати для компаній та урядів. Так країни, що розвиваються, занепокоєні потенційним конфліктом між CBAM та принципом "Спільної, але диференційованої відповідальності" (CBDR). Цей принцип включений до Паризької угоди та визнає, що розвинені країни повинні відігравати більшу роль у боротьбі зі зміною клімату через їхні значно вищі історичні викиди та більшу роль у підвищенні температури.
Вони звернули увагу, що технології з низьким вмістом вуглецю наразі належать переважно розвиненим країнам. А правила торгівлі, які віддають перевагу "чистішим" експортерам, передбачають передачу частки ринку від країн, що розвиваються, до розвинених. За відсутності політики підтримки конкурентоспроможності цих країн, зокрема щодо доступу до фінансування, ці заходи можуть суперечити CBDR.
Зазначається, що прикладами такої співпраці є Угода Світової організації торгівлі (СОТ) про субсидії на рибальство, яка забороняє шкідливі субсидії на підтримку сталого розвитку океану, ухвалена в червні 2022 року.
Автори наголосили, що через відсутність глобальної угоди з питань торгівлі та клімату регіональні торговельні угоди (РТС) посилюються з точки зору їх зосередженості на зміні клімату. РТС дедалі частіше зобов’язують сторони виконувати умови Паризької угоди, причому деякі з них зосереджуються на усуненні торговельних та інвестиційних бар’єрів для екологічно чистих товарів, послуг і технологій.
За даними СОТ, 64 із 349 РТС (18%) наразі містять принаймні одне положення, яке прямо стосується зміни клімату, глобального потепління, скорочення викидів парникових газів або створення економіки з низьким рівнем викидів, і майже всі включають принаймні одну екологічне положення.
Зазначається, що серед членів СОТ зростає підтримка ініціатив, пов’язаних із сталим розвитком, що зосереджені на тарифній та нетарифній політиці, зокрема:
- структурованих дискусій щодо сталого розвитку торгівлі та навколишнього середовища;
- неформального діалогу щодо забруднення довкілля пластиком та екологічно стійкої торгівлі пластиком;
- ініціативи реформування субсидій на викопне паливо.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Європейська комісія опублікувала проєкт “Положення про імплементацію CBAM” стосовно зобов’язань щодо звітності та правил механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.
