Фахівці Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) та понад 200 експертів обговорили неспроможність Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів виправити кризу екологічного контролю в рамках реформування його системи.
Це сталося на круглому столі присвяченому реформі, який обʼєднав представників органів влади, громадськості та бізнесу, науковців та експертів, повідомляє Офіс сталих рішень.
“Концепція від Міндовкілля сьогодні – чергова спроба зімітувати реформу, підмінюючи поняття, пропонуючи "реформу" без дорожньої карти і ще більше поглиблюючи кризу”, – сказала президентка PAEW Людмила Циганок.
Зазначається, що наявна система екоконтролю має низку прогалин, серед яких:
- відсутність системи держекоконтролю, основного закону;
- наявні нормативно-правові акти містять неоднозначні положення;
- роками Державна екологічна інспекція виконує роль карального органу без превентивної функції;
- дублювання повноважень через що бізнес зазнає тиску;
- відсутність довіри до органу.
В матеріалі підкреслили, що система екоконтролю потребує реформи. Однак на попередні невдалі спроби, що тривають з 2018 року, Україна витратила близько 2 мільярдів гривень. Проєкт нової концепції не містить інформації щодо:
- необхідності та обґрунтованості запропонованих змін;
- системності, зокрема в контексті з Білою і Зеленою книгою реформування системи державного нагляду (контролю), Плану заходів щодо реалізації Концепції;
- наукового забезпечення;
- ресурсної забезпеченості пропозиції, результатів необхідних фінансово-економічних розрахунків, пов’язаних з реалізацією змін, врахування необхідного фінансування в Державному бюджеті на 2024 рік.
Заступниця голови парламентського комітету з питань екологічної політики та природокористування Олена Криворучкіна наголосила, що реформа не повинна стати черговою зміною "вивісок", а повинна відбуватися згідно європейських принципів і вимог. Якісна реформа має ґрунтуватися на аналізі попередніх невдач. Однак ніхто не проаналізував провал Концепції 2017 року.
“Я створила міжнародну робочу групу при Екокомітеті, щоб експертно підготувати якісні рішення, які принципово змінять ситуацію”, – розповіла вона.
Криворучкіна додала, що на сьогодні Держекоінспекція – єдиний орган, відповідальний за фіксацію екологічних збитків внаслідок збройної агресії. Між ліквідацією ДЕІ та запуском нового органу відбудеться певна затримка роботи.
“Вже пересторога не в контексті інтересів захисту довкілля, а в контексті інтересів по захисту держави під час воєнного стану – а чи не зіграє така запропонована Концепція "на руку" агресору?" – пояснила вона.
Член Науково-технічної ради ДЕІ та PAEW Андрій Демиденко наголосив, що концепція передбачає створення єдиної інтегрованої, прозорої та ефективної системи нагляду (контролю) та моніторингу стану навколишнього природного середовища.
“Додаючи ДЕІ функції сучасного моніторингу, її варто перетворити не на природоохоронну інспекцію, а на природоохоронне, а краще екологічне, агенство”, – зауважив він.
Нагадаємо, в Державній екологічній інспекції розкритикували концепцію реформування системи екоконтролю, зокрема через зупинку розрахунку збитків від російської воєнної агресії при формальній ліквідації відомства.
Раніше ЕкоПолітика аналізувала як розгорталася реформа Держекоінспекції та чому зараз її "ховають".
