Київська область, на відміну від міста Києва, не є лідером по збору екологічних податків. Компанії, зареєстровані в області за минулий рік сплатили 39,5 млн грн податків. Та ще кілька років тому збір ледь перевищував 21 млн за рік.
Витрачаються ці податки досить щедро і не завжди за призначенням. Як саме - розібралася ЕкоПолітика.
Чиновники Київської обласної адміністрації у використанні екоподатку пішли буквально стопами президента. Пам’ятаєте, як навесні 2020-го екстрено "різали" купу статей бюджету, щоб передати гроші в "ковідний" фонд? А потім за ці "ковідні" гроші вирішили ремонтувати дороги. Судячи з усього, в Київській ОДА цю ідею оцінили, та вирішили, якщо за гроші на боротьбу з пандемією можна ремонтувати дороги, то чому за гроші екологічного фонду не можна… ремонтувати доріжки? Тому на "капітальний ремонт покриття доріжок, благоустрій території" на охоронних територіях тут виділяють мільйони гривень. Очевидно, що ремонт асфальту чи то бруківки абсолютно не має стосунку до покращення стану довкілля, навіть якщо це роблять на заповідних територіях, але чиновників це не зупиняє.
У 2020-му виділили 2 млн грн на капітальний ремонт покриття доріжок, благоустрій території регіонального ландшафтного парку "Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського". Ще 1,5 млн грн передбачили на капітальний ремонт покриття доріжок, благоустрій території регіонального ландшафтного парку "Богуславль", а 800 тис. грн на капітальний ремонт покриття доріжок, благоустрій території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва "Кагарлицький" в м. Кагарлик.
Схожі видатки були і у 2019-му. 1 млн грн пішов на утримання та реконструкцію території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Молодіжний" в місті Фастів. І ще 1 млн грн – на капітальний ремонт покриття доріжок, благоустрій території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Кагарлицький” в місті Кагарлик.
Ще у Київській області з коштів екоподатку щедро фінансують озеленення. На перший погляд, ця стаття цілком відповідає призначенню екоподатку, але насправді вона досить неоднозначна. Адже в озеленення, окрім висадки дерев, часто вписують і благоустрій території, який не є природоохоронним заходом.
Та в Київській області проблема не стільки у самих витратах, скільки в тому, куди їх направляють. До прикладу, у 2018-му тендер на "Проведення заходів з озеленення міст і сіл Київської області" на 485,8 тис. грн виграв ФОП Великодній Андрій Вікторович тодішній депутат міської ради Бучі.
У 2019-му з аналогічним тендером теж все було не просто. Перемогу здобуло товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОФОРЕСТ". Судячи з відкритих реєстрів, його власниця – Стулгайте-Буряк Януте. Це – дружина Буряка Андрія Олександровича, начальника управління МДР "Теремки" "Київзеленбуду". Про їхні родинні зв’язки він особисто повідомив у своїй декларації. Тобто, компанія дружини чиновника "Київзеленбуду" виграє півмільйонний тендер на озеленення, яким мав би займатися сам "зеленбуд". Зовсім не дивно, правда ж?
У 2020-му на озеленення виділили вже аж 6 млн грн, правда тендер згодом скасували. Мабуть, передумали ділити кошти та впоралися своїми силами.
Ситуація з екоподатком у Київській області не стала для нас сюрпризом. Вже традиційно кошти, які підприємства сплачують за забруднення навколишнього середовища, фактично йдуть у кишені чиновників, через не завжди виправдані статті видатків. Замість покращення стану довкілля екоподатки покращують матеріальний стан окремих осіб. Тому ця система також потребує реформування.
