Майбутнє “зеленої” енергетики в руках ЗСУ та інвесторів, – Укрінформ shutterstock

Майбутнє “зеленої” енергетики в руках ЗСУ та інвесторів, – Укрінформ

Катерина Бєлоусова

Україна, щоб дотримуватися тренду декарбонізації, має продовжувати попри все розвивати виробництво електроенергії з відновлюваних джерел

Росія завдала потужного удару по українській "зеленій" енергетиці і майбутнє галузі залежить від перемоги, розв’язання урядом проблем на ринку електроенергії та інвесторів.

Оцінити точну суму збитків сектору ВДЕ можна буде лише після деокупації територій, повідомляє Укрінформ.

Енергетики прагнуть не лише підрахунку прямих збитків, а й обчислення упущеної вигоди, а всі нанесені галузі збитки мають бути компенсовані агресором, за рахунок заарештованих в ЄС та США активів росії.

За останні роки Україні вдалося досягти значних результатів у розвитку відновлюваної енергетики. Так на початок 2022 року її встановлена потужність сукупно склала 9,5 ГВт, а обсяг інвестицій у галузь сягнув $12 млрд. 

Через війну половина об’єктів ВДЕ перебуває під загрозою повної або часткової руйнації – в областях, де тривають активні бойові дії, перебуває 47% встановленої потужності електростанцій на відновлюваних джерелах енергії. Також чимало станцій ВДЕ знаходяться в сусідніх з воєнним діями регіонах. А інвестори чекають стабілізації ситуації та розуміння подальшої картини війни. 

У швейцарському Лугано Україна презентувала власну візію післявоєнного відновлення на суму понад $750 млрд, який включатиме 850 проєктів для відбудови країни. На розвиток енергетичного сектору, зокрема і відновлюваних джерел енергії планують витратити $130 млрд 

У листопаді 2021 року, під час 26-го Кліматичного саміту ООН (COP26) у Глазго, Україна підтвердила свої наміри розвивати безвуглецеву енергетику та стати вуглецевонейтральною до 2060 року. Шлях до цього – відмова від вугільних та газових електростанцій, пошук альтернативних джерел енергії. За заявами уряду, Україна мала до 2035 року відмовитися від вугілля та замінити її атомною енергетикою та ВДЕ.

У березні Українська асоціація відновлюваної енергетики (УАВЕ) заявила, що під загрозою знищення перебуває половина "зеленої" генерації України. При цьом, в областях із активними бойовими діями розташовано майже 90% ВЕС, 37% наземних, 35% дахових/фасадних сонячних електростанцій та майже половина (48%) станцій на біомасі.

"Внаслідок війни ми втратили чимало шахт, втратили генерацію теплової енергії. Ми говоримо зараз, що відновлювати теплову генерацію у тому вигляді, в якому вона існувала, напевно, сенсу немає, потрібно відразу її модернізувати", – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко. 

За його словами, основні очікування в енергосекторі від конференції у Лугано –  перетворення України на майданчик для симбіозу рішень, найкращих технологій, які є сьогодні у світі в галузі енергетики.

Згідно із озвученими в Лугано планами, уряд розраховує на будівництво 5-10 ГВт сонячних та вітрових електростанцій до 2026 року. Крім того, є проєкти для будівництва гідроакумулюючих станцій. 

"Ми нещодавно підписали проєкт будівництва водосховищ – говоримо про 200 МВт для гідроакумулюючих електростанцій", – зазначив Галущенко.

Крім того, планується локалізація виробництва обладнання для об’єктів ВДЕ, будівництво потужностей для виробництва "зеленого" водню, розвиток виробництва біопалива.

"Декарбонізація, диджіталізація, децентралізація енергетичних систем – це правило трьох "Д", яке зараз впроваджують у всіх розвинутих країнах світу", – зауважив експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський. 

Він нагадав, що тренд декарбонізації нікуди не подівся зі світового порядку денного, й Україна, щоб дотримуватися його, має продовжувати попри все розвивати виробництво електроенергії з відновлюваних джерел.

Як пояснює Білявський, при впровадженні CBAM (мита на імпортовані товари, розмір якого залежить від вуглецевого сліду у виробництві) при експорті промислової продукції (наприклад, сталі) доведеться надавати сертифікат, який би підтверджував використання "зеленої" енергії при виробництві продукції, або сплачувати підвищений податок.

"Якщо ми зараз не будемо піклуватися про розвиток альтернативної енергетики, у нас у перспективі повоєнного відновлення будуть виникати проблеми із наповненням бюджету валютною виручкою від експортних операцій", – підкреслив експерт.

Керуючий партнер Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко виділяє енергетику як один із основних блоків відновлення України після війни. На його думку, є актуальними виробництво власного газу та розвиток альтернативних джерел енергії, зокрема, "зеленого” водню.

"За різними оцінками та прогнозами, у найближчі чотири роки світовий ринок виробництва водню досягне $200 млрд. І Україна може стати частиною цього ринку як основний експортер зеленого водню в країни ЄС", – сказав Бондаренко.

Він нагадав, що Німеччина обрала Україну однією з чотирьох країн-партнерів, що будуть виробляти та експортувати водень до Німеччини – а це близько $10-15 млрд виручки на рік.

Що ж стосується обсягів виробництва "зеленого” водню, то в Бюро інвестиційних програм оцінюють потенціал України у близько 100 ГВт на рік за умов потужного потоку іноземних інвестицій до водневих проектів. Але для цього до 2030 року потрібно побудувати близько 25-30 заводів з виробництва водню.

В Українській асоціації відновлюваної енергетики на урядові плани відреагували стримано.

"Варто відмітити, що будівництво всіх нових потужностей ВДЕ, як для виробництва електроенергії, так і водню заплановано на 2026-2032 роки. Тобто розвиток сектору ВДЕ у найближчі чотири  роки не в пріоритеті, хоча старт реалізації низки інших енергетичних проектів запланований на 2022-2023 роки", - підкреслив голова УАВЕ Олександр Козакевич.

Він зазначає, що відновлювана енергетика України останні 2,5 роки боролася за виживання, а її подальший розвиток фактично був призупинений ретроспективними змінами в законодавстві. Крім того, Козакевич нагадує про досі не вирішену проблему виплат за "зеленим" тарифом.

Так, державне підприємство "Гарантований покупець" лише на початку 2022 року розрахувалося за "зелену" електроенергію, яка була вироблена у 2020 році. Станом на 7 липня “ГарПок” розрахувався за відновлювальну енергію 2021 року на 90%, а за цьогорічну енергію – лише на 47%.

Білявський висловив сподівання, що Україна усе ж покаже приклад цивілізованого діалогу з виробниками альтернативної енергії про погашення заборгованості перед ними. 

"Це може бути як реструктуризація боргових зобов’язань, так і інші механізми підтримки взаємовідносин із сектором відновлюваної енергії", – сказав він.

На його думку, вирішити проблему із розрахунками з виробниками альтернативної енергії можна, експортуючи до ЄС саме "зелену" електроенергію.

"На мою думку, виходом з ситуації заборгованості може стати створення міжнародного енергетичного фонду, який би наповнювався грошима з країн ЄС, серед яких ті, що мають дефіцит виробництва електроенергії. Тож всі надлишки виробництва чистої зеленої енергії сонця і вітру можуть закуповуватися за рахунок цього фонду" - прокоментував Бондаренко.

Він вважає, що таким чином Україна змогла б організувати експорт "зеленої" електроенергії до Євросоюзу. Однак, для збільшення експорту ще треба добудувати потужні електромережі.

Міністерство енергетики ще у 2021 розробило законопроєкт про запровадження системи Feed-in-Premium (контрактів на різницю) для виробників з альтернативних джерел енергії замість фіксованих платежів за "зеленим" тарифом. За такою системою виробники електроенергії з ВДЕ могли б самостійно продавати вироблену енергію, маючи право на отримання компенсації від “ГарПока” різниці між встановленим "зеленим" тарифом або аукціонною ціною та ринковою ціною енергії. Законопроєкт наразі не прийнятий парламентом.

У 2022 році профільне міністерство наказало “ГарПоку” розподіляти між виробниками електроенергії за "зеленим тарифом" усі гроші, отримані від продажу енергії, виробленої з альтернативних джерел. Раніше у ланцюжку розрахунків фігурували НЕК "Укренерго" та НАЕК "Енергоатом". Як наслідок, “ГарПок” уже відзвітував про 26,4% розрахунку перед виробниками за 10 днів липня. 

"Поки що це найвищий показник, починаючи з березня", – зазначив керівник держпідприємства Андрій Пилипенко.

Однак наразі проблема "зеленого" тарифу стратегічно залишається невирішеною.

Нагадаємо, Держенергоефективності розробляє законодавство та єдину платформу для реєстрів гарантій походження усіх видів енергії з ВДЕ.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, ДП "Гарантований покупець" розробило законопроєкт для отримання права експортувати "зелену" електроенергію та розробляє підзаконні нормативно-правові акти для здійснення експортних операцій.

Читайте також
В "зеленій" енергетиці України небувала за масштабами криза: названо спосіб вирішення
В "зеленій" енергетиці України небувала за масштабами криза: названо спосіб вирішення

Через війну половина об’єктів ВДЕ перебуває під загрозою повної або часткової руйнації

Експерти пояснили, як високі ціни на енергію стимулюють декарбонізацію. Інфографіка
Експерти пояснили, як високі ціни на енергію стимулюють декарбонізацію. Інфографіка

Враховуючи, що ціна на вуглець в Європі наразі становить близько €90 за тонну – 40–60% викидів можна зменшити економічно

В Україні хочуть замінити “зелений” тариф на нову модель Net billing: що зміниться
В Україні хочуть замінити “зелений” тариф на нову модель Net billing: що зміниться

Зміни будуть стосуватися лише нових споживачів, які встановлять генеруючі потужності з ВДЕ

“Гарпок” підготував законодавчу базу для експорту “зеленої” енергії
“Гарпок” підготував законодавчу базу для експорту “зеленої” енергії

Вкрай важливим є початок функціонування гарантій походження електроенергії