Екоактивісти розкритикували план відновлення України, що був представлений на Конференції з питань відновлення України у Лугано, Швейцарія, і назвали його “луганський сором”.
Вони вважають, що план містить непотрібні будівельні проєкти з корупційними ризиками та ті, які не є “дружніми” для довкілля, повідомляє “Українська Природоохоронна Група – UNCG” у Facebook.
Природоохоронці зазначили, що проєкти з будівництва, хоча і позитивні для природи, є якнайменш прозорими.
Серед них:
- 10 “зразкових” національних парків;
- 15 реабілітаційних центрів для диких тварин;
- 15 біопереходів на шляху міграції тварин;
- 9 лісонасіннєвих центрів з вирощування саджанців дерев.
Окрім того, план пропонує нарощування мінерально-сировинної бази України, що може збільшити кількість рубок, а також перехід на механізований спосіб заготівлі лісоматеріалів з використанням харвестерів та форвардерів (сучасних лісозаготівельних машин, які дозволяють в рази збільшити швидкість рубок лісу).
Екоактивісти побоюються, що держава не буде притягати до відповідальності аграріїв-порушників, адже план передбачає проведення “освітньо-інформаційних кампаній з інформування сільськогосподарських виробників про важливість дотримання режимів прибережних захисних смуг і водоохоронних зон”.
Пункт щодо удосконалення процедури ОВД та скорочення строків її проведення може “розвʼязати руки” еконесвідомому бізнесу, зокрема лісовикам та надровикам.
В UNCG також обурилися планами влади щодо дерегуляції та спрощенню доступу до надр.
Вони зазначили, що будівництво системи іригації на 1 млн га та розвиток меліоративних систем матиме негативний вплив на українські річки. А повернення сільськогосподарських земель в економічний обіг призведе до нових розорювань степів та самосійних лісів.
Також у пункті щодо оновлення українських лісів мова йде про вирубку старих лісів, які начебто потребують “оновлення”.
На стан річок також негативно впливатиме будівництво 3,5 ГВт гідроелектростанцій і насосних гідроелектростанцій та розбудова міжнародної мережі внутрішніх водних шляхів відповідно до міжнародних договорів України.
“В документах є й дійсно правильні та пріоритетні для охорони природи заходи. Але далеко не всі. Залишається лише сподіватися, що титанічні плани українського уряду залишатимуться, як це часто буває, лише планами. Але навіть той факт, що написане вище – це публічно доступна інформація, це дуже соромно. Бо мова йде про гроші країн, дружніх до України”, – зазначили природоохоронці.
Вони також додали, що спільно з 25 іншими громадськими організаціями з України та ЄС звернулися до Європейської комісії з пропозиціями щодо пріоритетних заходів для охорони природи України. Природоохоронці висловили сподівання, що підтримка України включатиме кошти на виконання саме цих заходів, а не тих, що презентувало Міндовкілля.
Також до критики долучилася Наталія Гозак, виконавча директорка Центру екологічних ініціатив "Екодія" у Facebook.
Вона зазначила, що план, над яким працювало 2,5 тис експертів і ГО, не має нічого спільного з потребами довкілля і майбутніх поколінь.
Вона зазначила найбільш гострі пункти дозвіллєвої складової:
- добудова нових атомних потужностей замість виведення застарілих і небезпечних блоків;
- налагодження власного циклу еко-видобутку урану;
- втричі більше ВДЕ для виробництва водню на експорт, ніж для України;
“Будем далі дихати вугільним пилом і потерпати від нестачі води, зато є експорт”, – прокоментувала Гозак.
- розробка корисних копалин;
- розробка свого видобутку газу, зокрема сланцевого, замість декарбонізації;
- плани продавати зелену електроенергію в ЄС.
Вона також висловила сподівання, що ЄС не визнає у своїй таксономії атом/газ як зелену енергію.
Гозак підтримала ініціативи щодо створення 10 нацпарків і реабілітаційниз центри для диких тварин, хоча цього замало, та плани по енергоефективності.
“Розвиток економіки звісно потрібен, але він можливий на чистих технологіях і з пріоритетом справді на сталий розвиток. Для цього варто не тільки залучати громадськість до діалогу, але і дослухатися до неї”, – сказала вона.
“Цей, певно, найгірший стан невимовного сорому за Україну часів Януковича повернувся. На фоні військових та цивільних звитяг та втрат, на фоні колосальної підтримки переважної більшості європейських та північноамериканських держав та невеликої когорти держав глобального півдня, так хочеться бути гідними довіри і тої підтримки”, – зазначила голова ГО “Zero Waste Lviv” Ірина Миронова у Facebook. – “Але на сцену виходять наші державні мужі і починається “Луганський сором.”
Вона зазначила, що в пропозиціях не йдеться про інвестиції в запобігання утворенню відходів, повторне використання та сортувальні станції. Запропоноване будівництво сміттєпереробних заводів передбачає роботу зі змішаними відходами, тобто прибудинкове сортування не передбачається.
Ці підпиємства відділяють і стабілізують органічні відходи, відбирають метал і скло, інертні матеріали, а решту подрібнюють і готубють для спалення на цементних заводах чи сміттєспалювальних заводах з видобутком теплової чи електричної енергії.
Також вона обурилася зверненням премʼєр-міністра Дениса Шмигаля щодо підтримки включення шазу та ядерної енергії до зеленої таксономії до 2035 року.
“В переліку European Investment Bank сміттєспалення немає серед проєктів, які підтримуються. Зате є компостування органічних відходів, є створення сортувальних центрів, є виробництво енергії з біовідходів, але ці всі пункти відсутні в нашій прозиції”, – зазначила Миронова.
Сміттєспалення навіть з відновленням енергії є джерелом викидів парникових газів, бо в спалюваних відходах переважна частка – це полімери виготовлені з нафти та газу, викопного палива. Відповідно до принципів циркулярної економіки, відходи, які не мають цінності матеріальної переробки, не повинні утворюватись.
Окрім того, роздільний збір органічних відходів “звільнило” б до мінімум 40% обємів відходів. Процес компостування відносно простий, а будівництво станцій дешеве.
Завдяки компостуванню можна досягти:
- зменшення змішаних побутових відходів навпіл;
- зменшення викидів метану (парникового газу (ПГ)) на полігонах;
- вироблення компосту придатного для внесення в сільськогосподарські угіддя: джерело корисних мікроорганізмів, біодоступних мінеральних сполук, затримувач вологи в грунті і тд;
- депонування вуглецю в ґрунтах і зменшення викидів ПГ від втрати вуглецю ґрунтами;
- внесення біодоступних азотних добрив в ґрунт та підвищення засвоєння мінеральних азотних добрив (а це вже скорочення викидів ПГ від азотних добрив й зменшення потреби їх виробнтцтва).
- створення робочих місць.
Нагадаємо, в Міндовкілля назвали суми та кроки для відновлення природи України після війни.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, названі здобутки, провали та підводні камені екологічної політики України за чотири місяці війни.
