“Так виглядає, що президента України могли ввести в оману і не надати повної інформації про номінанта. Станом на зараз не дуже видно у публічній площині значний внесок у збереження рідкісних та таких, що зникають, видів флори і фауни”, – написала директорка громадської організації “Екологія – Право – Людина” Олена Кравченко.
"Громадська спілка “Асоціація професіоналів довкілля”, яку очолює пані Людмила, виходячи з аналізу її діяльності, представляє інтереси суб’єктів господарювання та підприємств-забруднювачів, інтереси яких часто суперечать інтересам охорони природи. Пані Циганок неодноразово вступала в конфлікт з природоохоронною спільнотою у зв’язку з намаганнями шельмувати екоактивістів, розпалюючи ворожнечу між бізнесом та громадськістю", – йдеться у зверненні.Проте користувачі звертали увагу на те, що, навіть за умови невідповідності Циганок критеріям почесної відзнаки, критикувати потрібно саме тих, хто запропонував та погодив її кандидатуру. Також у зверненні закликали створити комісію з відкритою прозорою процедурою відбору і подачі осіб на отримання почесного звання "Заслужений природоохоронець України". Звернення викликало жваве обговорення у мережі, де низка користувачів висловили підтримку такої позиції, зокрема від спільноти вчителів-біологів, лісівників, науковців тощо. Проте інші члени екоспільноти розкритикували таку позицію.
В PAEW відреагували на скандал та у колективному зверненні підкреслили, що у 2024 році вперше цю відзнаку отримав не працівник держустанов, а практик. Циганок змогла обʼєднати понад 7000 фахівців довкілля (екологів, юристів, ESG-менеджерів) з усіх куточків України довкола реальних проєктів зеленого відновлення і екотрансформації. А її ініціативи дають можливість для будь-якого об’єднання чи громадянина долучитися до природоохоронних заходів, законодавчої ініціативи, навчання, обміну досвідом.
Окрім того, Циганок є учасницею Оперативного штабу з фіксації злочинів проти довкілля, членкинею науково-експертної ради Держекоінспекції, громадських рад при Міндовкілля та при Держенергоефективності. Вона також взаємодіє зі спеціалізованою екологічною прокуратурою (СЕП), що дозволяє активізувати громади задля збереження грунтів, вод, біорізноманіття, а також запобігати можливим порушенням природоохоронного законодавства. Вона також сприяла збереженню фаху "еколог", провела низку навчальних заходів тощо.
Як відомо, для реальних змін, зокрема у сфері довкілля, потрібні нові законодавчі норми, якісні реформи та їхнє втілення в життя. Варто зазначити, що охорона довкілля передбачає дуже широкий спектр дій. До прикладу, зелений перехід є основною засадою боротьби з кліматичними змінами, які вже знищують екосистеми України та світу, а зменшення забруднення рятує життя як людей, так і інших живих істот. Проте економічний розвиток в сьогоднішніх реаліях так чи інакше вимагає використання природних ресурсів та створює навантаження на природу.
Під час дискусії у мережі користувачі наголосили на відсутності єдності в екоспільноті, яка могла б значно покращити взаємодію з Міндовкілля та іншими органами влади, а також сприяти євроінтеграційним реформам. Користувачі наголошували, що часто члени екоруху зосереджуються на деталях, що призводить до ворожнечі та не дозволяє обʼєднуватися заради реального та всебічного захисту довкілля.
“Об'єднання в межах складної розподіленої та різно функціональної системи може бути лише на основі спільних глибоко усвідомлених цінностей заради Єдиної Мети. В Україні багато років немає розуміння принципових функціональних відмінностей "охорони природи" та глибинної державотворчої місії ширшого поля екополітики, – прокоментувала секторка з КМДА Надія Редькіна. – Цілісне світобачення та системне мислення, з визнанням права на різноманітність – здається є основою екокультури, та і науки про виживання та розвиток”.
“Реальна Мета PAEW – чистити те, що "загадили" десятиліттями – без ілюзій, білих рукавичок та халатів, – сказала Циганок. – Як результат: ми здійснюємо екотрансформацію бізнесу і громад”.
