Литва допоможе Україні переробити зруйновані війною будинки shutterstock

Литва допоможе Україні переробити зруйновані війною будинки

Катерина Бєлоусова

Кожна країна Євросоюзу підтримує Україну і пропонує конкретні кейси допомоги

Голова Міндовкілля Руслан Стрілець заявив, що Литва допоможе Україні у переробці зруйнованих війною будинків та інших відходів руйнації.

Про проблеми з утилізацією відходів в умовах війни він розповів в ефірі національного марафону “UAРазом”.

Стрілець зазначив, що місцева влада розуміє, що відходи війни, зокрема відходи руйнацій, потрібно переміщати в спеціальні місця, сортувати та використовувати повторно. 

Однак Україні потрібні спеціальні установки, щоб їх передробити.

Також виникають труднощі зі сміттєвими полігонами, адже від потрапляння снарядів на звалищах виникають пожежі. Горіння сміття несе за собою великі концентрації дуже шкідливих речовин.

Окрім того, переміщення людей в більш безпечні регіони призвело до збільшення кількості відходів, що збільшило навантаження на полігони.

Стрілець зазначив, що завдяки нещодавно прийнятому закону “Про управління відходами” в Міндовкілля вже працюють над розробкою національного плану управління відходами, щоб отримати мапу країни з відповідними локаціями і фактично сформувати інвестиційні кейси для інвесторів.

Такий амбітний візуальний план буде готовий за півтора місяця і дозволить починати переговори та приводити інфраструктуру управління відходами до сучасних норм і рамок.

Інфраструктура управління відходами передбачає створення сортувальних станцій та заводів з переробки непридатних речей, зокрема автомобілів та електронних відходів.

“Кожна країна Євросоюзу підтримує сьогодні Україну і пропонує конкретні кейси допомоги”, – зазначив Стрілець.

Він також зауважив, що до війни законодавство України не дозволяло проводити заходи щодо відновлення живої природи. Однак на сьогодні є безпрецендентна підтримка Єврокомісії.

Наразі Міндовкілля готує подання 15 проєктів по відновленню живої природи в рамах програми LIFE, зокрема щодо відновлення екосистем, ревіталізація річок, будівництво споруд, яке дозволить мінімізувати вплив води на населені пункти, центри реабілітації диких тварин.

Стрілець пояснив, що через війну багато тварин мігрували в екосистеми, які є для них нехарактерними. Щоб допомогти тваринам адаптуватися необхідно створити центри реабілітації в кожному заповіднику України.

Він також додав, що попри війну лісові господарства продовжують виконувати програму президента України Володимира Зеленського “Зелена країна” в рамах якої планується за 3 роки посадити 1 млрд дерев. Проте темпи реалізації значно знизилися, адже найбільшу кількість дерев планували висадити саме в Херсонській та Дніпропетровській областях. 

Однак в західних та північних регіонах України висадка дерев триває.

“Близько 65% від запланованого у мирний час по цій програмі буде виконано”, – сказав Стрілець.

Нагадаємо, голова Міндовкілля Руслан Стрілець та міністерка довкілля Чехії Ганна Губачкова уклали Меморандум про співпрацю в екопроектах та обмін екологічною інформацією, що допоможе залучати приватні інвестиції.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Євросоюз готовий надавати Україні експертну та практичну допомогу в оцінці завданої шкоди, в процесі післявоєнної відбудови та відновлення довкілля.

Читайте також
Названо фактори, які значно погіршують ситуацію з рубками лісу в Україні
Названо фактори, які значно погіршують ситуацію з рубками лісу в Україні

В більшості випадків вони пов’язані зі змінами у законодавстві

Скільки українських ВЕС та СЕС вкрала або знищила росія. Мапа, фото
Скільки українських ВЕС та СЕС вкрала або знищила росія. Мапа, фото

Супутникові знімки дають приблизне уявлення про стан захоплених об’єктів енергетики

У Херсоні будуть переробляти та продавати будівельне сміття
У Херсоні будуть переробляти та продавати будівельне сміття

Місто планує отримувати з цього прибуток

Як тепер живе Нацпарк “Кам’янська Січ”, по якому лінія фронту пройшлася двічі
Як тепер живе Нацпарк “Кам’янська Січ”, по якому лінія фронту пройшлася двічі

Він знаходиться фактично на лінії бойового зіткнення