Науковці проаналізували супутникові знімки 862 міст Євросоюзу та виявили – у переважній більшості рівень озеленення недостатній. На доступ до парків та природи загалом напряму впливають клімат та заможність людей.
Про це повідомляє Об’єднаний дослідницький центр ЄС (JRC).
Озеленення за 3-30-300
Цей числовий принцип, запропонований Інститутом природних рішень, є орієнтиром для озеленення міських просторів. Він передбачає, що у полі зору людини в будь-якій міській локації має бути щонайменше три дерева. Водночас 30% поверхні кожного району має покриватися кронами дерев. Високоякісна зелена зона має розташовуватися у радіусі 300 м від місця проживання людини.
Враховуючи стрімку урбанізацію та втрату озеленення, у ЄС діє низка нормативних актів, зокрема Угода про зелені міста та обов’язковий Регламент про відновлення природи. Останній передбачає, що міста ЄС до 2030 року мають запобігти втраті зелених насаджень.

Джерело: Об’єднаний дослідницький центр ЄС (JRC)
Зелений контраст
Аналіз виявив дві основні причини, чому одні міста відповідають принципу 3-30-300, а інші – ні.
Клімат. Найвищими є показники на півночі, зокрема у Німеччині, Польщі та Скандинавії, а найнижчими – на півдні. До прикладу, відповідність принципу становить 57% у Гельсінкі та лише 1,9% у Палермо. Цей розрив зумовлений передусім кліматичними умовами, зокрема різною вологістю та рівнем опадів.
Достаток. Як виявилося, чим вищий у країні ВВП, тим більша площа зелених насаджень у її містах. Багаті міста приблизно вдвічі частіше відповідають принципу 3-30-300, тоді як середній показник для найменш заможних – нижче 10%. Більш прискіпливий аналіз показав, що цей розрив спостерігається навіть у межах одного міста: люди з вищим доходом живуть у районах з кращим доступом до природи.
Складнощі та рекомендації
Європейські принципи озеленення вкрай складно втілити у історичних, щільно забудованих містах. Влада ЄС радить:
- прискіпливо продумувати планування, дотримуючись балансу між конкуруючими видами землекористування;
- шукати інноваційні способи розміщення парків;
- впровадити жорсткі зобов’язання для збереження та розширення міських зелених зон.
Ефект теплового острова у містах здатні пом’якшувати й приміські ліси, тож владі варто поставити їхній розвиток у пріоритет. Програми озеленення також мають охоплювати житлові райони, які зазвичай мають площі із недостатнім використанням. Додаткові території для озеленення може звільнити розвиток сталого транспорту – через скорочення площ парковок та автомагістралей.
В Україні громадам часто доводиться відстоювати збереження зелених зон через протести та суди. Зокрема, у Запоріжжі на місці скверу хочуть побудувати ТРЦ, а кияни борються із забудовниками за "Протасів яр".