Лісорозсадник на місці уранового заводу: еколог запропонував рекультивувати ПХЗ dacha.dp.ua

Лісорозсадник на місці уранового заводу: еколог запропонував рекультивувати ПХЗ

Олена Яценьо

Як запевнив еколог, дерева, вирощені на хвостосховищі, безпечні

Територію колишнього Придніпровського хімічного заводу (м. Кам'янське, Дніпропетровська область), який переробляв уранові руди, можна частково рекультивувати за допомогою створення лісорозсадника.

Про це у своєму блозі розповів еколог, експерт у сфері охорони навколишнього середовища Дмитро Аржевичев.

Починаючи з 1956 року підприємство розпочало поховання відходів перероблення уранової руди, унаслідок чого утворилися 9 хвостосховищ. Кожне є територією великої площі (до декількох гектарів), на якій і здійснювали поховання радіоактивних відходів.

"У кожному хвостосховищі є різні концентрації уранових руд і як наслідок — різна якість відходів. Неправильним було б говорити про те, що всі вони однакові", —розповів Аржевичев.

У 2000-х роках Придніпровський хімзавод суттєво знизив обсяги виробництва, а незабаром припинив роботу через незатребуваність продукції, каже Дмитро Аржевичев. Після зупинки завод законсервували. Згодом його розділили на дрібніші підприємства.

"Фактично ПХЗ не консервували, а розбили на кілька підприємств. Серед них ДП "Бар'єр", ДП "Смоли" та інші. Кожне з новостворених підприємств пішло своїм шляхом. Зокрема, ДП "Бар'єр", на якому й були основні цехи з перероблення уранових руд – це за фактом не законсервоване підприємство, а покинуті приміщення, у яких збагачувалися або перероблялися руди", — зазначив еколог.

За словами Дмитра Аржевичева, земля, на якій розташоване покинуте підприємство, не є власністю громади м. Кам'янське, а належать державі. Це означає, що місто не має права витрачати бюджет на утримання, моніторинг та охорону хвостосховищ.

Одне з місць поховань екоексперт пропонує перетворити на лісорозсадник. На думку Аржевичева, це дасть змогу зміцнити хвостосховище і нейтралізувати радіоактивне забруднення, що там є.

"Поверх існуючого сховища може бути насипаний ґрунт, який створить додатковий захист і посилення. На додаток до всього наявність розплідника зробить цю територію спостережуваною, а отже – контрольованою. Тож, створюючи розплідник, ми ще й захищаємо територію "хвостів", - наголосив він.

Еколог запевнив: дерева, вирощені на хвостосховищі, безпечні. Щобільше, зазначив Дмитро Аржевичев, насадження нейтралізують радіоактивне забруднення.

"Надалі ці дерева можна висаджувати в місті, продавати. Вони переробляють забруднення, не заражаючи при цьому. Це не метал, який накопичує радіацію та поширює її. Дерева локалізують та усувають цю проблематику", — сказав він.

Аржевичев наголосив, що створення лісорозсадника допоможе також захистити радіоактивний ґрунт від видування та розповсюдження вітрами. Натомість для рекультивації території колишнього Придніпровського хімзаводу необхідно насамперед урегулювати земельне питання.Еколог додав, що, крім створення лісорозсадника, рекультивацію території ПХЗ можна також здійснити завдяки створенню об'єктів промислового призначення з урахуванням розташованої поблизу логістики.

Як писала ЕкоПолітика, київська міська влада розпочала в Підгірцях рекультивацію полігону для сміття № 5, який відпрацював близько 35 років. Його мають намір закрити та перетворити на екологічно безпечний об'єкт.

Читайте також
У Дніпрі "ЕкоПатруль" збирає допомогу для харків’ян: що просять принести
У Дніпрі "ЕкоПатруль" збирає допомогу для харків’ян: що просять принести

Наразі, формують відправлення і закликають всіх охочих приєднуватися

У Дніпрі станція сортування почала працювати на потреби армії: що можна приносити
У Дніпрі станція сортування почала працювати на потреби армії: що можна приносити

Якщо у вас є бажання допомогти поліції області, але немає можливості приїхати на хаб, Ви можете направити кошти

На Дніпропетровщині чорні рейдери роздерибанили 200 гектарів лісу
На Дніпропетровщині чорні рейдери роздерибанили 200 гектарів лісу

У соцмережі опублікували підтверджувальні документи