Каналізаційні стоки з Болграда роками труять заміські землі. Очисних споруд досі немає

Каналізаційні стоки з Болграда роками труять заміські землі. Очисних споруд досі немає
Марія Семенова

Асенізаційні машини зливають стічні води просто в ґрунт без жодного очищення

Роками каналізаційні стоки міста Болград в Одеській області скидаються за межі населеного пункту – без очищення, на невідведені для таких дій території. Грубе порушення законодавства зафіксоване, проте влада міста говорить – очисні споруди вже у планах.

Про це стало відомо із відповіді Болградської міської ради інтернет-виданню "Махала".

Системне екологічне порушення

Каналізаційні води тривалий час перекачували за межі Болграда на ділянку площею 3 га. Державна екоінспекція раніше повідомляла – це випадок не одноразовий і не пов’язаний із аварійною ситуацією.

Фактично причиною системного отруєння довкілля є відсутність повноцінних очисних споруд. ДЕІ вказувала, що Болградська міська рада протягом тривалого часу не вживала заходів, щоб збудувати нову або відновити існуючу інфраструктуру.

Після виявлення екопорушення ДЕІ Південно-Західного округу видала міськраді обов’язковий припис. Йдеться про заходи із організації належного водовідведення з очищенням стічних вод, а також ліквідації наслідків забруднення земель. Термін – 11 березня 2026 року, проте інформації щодо виконання припису на той момент так і не було.

Джерело: mahala.com.ua

Чи збирається щось робити місто?

У виданні "Махала" зазначають – міська рада у відповідь на інформаційний запит так і не надала чітких відповідей на ключові питання. Там послалися на непублічність частини даних про майбутні плани.

"Відсутня інформація про будь-які тимчасові або першочергові заходи, які могли б бути вжиті вже зараз для припинення скидання неочищених стічних вод. Так само не надано пояснень щодо причин невиконання припису Державної екологічної інспекції, строк виконання якого вже минув", – пишуть у медіа.

Однак місто таки рухається у бік будівництва нових очисних споруд. Проєкт із позитивним експертним висновком датуються ще 2024 роком. Вартість зведення очисних каналізаційних споруд – орієнтовно понад 246 млн грн, а термін будівництва – два роки. За проєктними характеристиками, обладнання очищатиме 1500 кубометрів стоків на добу, а самі споруди займуть 13 га території за межами міста.

Проте реалізація проєкту так і не стартувала. У міській раді повідомляють, що шукають джерела для фінансування.

Водночас влада Болграда визнає, що наявна очисна система є застарілою та не справляється із задачею. До прикладу, через використання зношених відстійників є ризики потрапляння недоочищених стоків у ґрунти й підземні води.

Конкретних дій немає

Журналісти побували на ділянці й зафіксували – жодних ознак роботи очисних споруд на ділянці немає.

"Скидання відбувається у вириту в ґрунті заглибину, куди асенізаційні машини зливають стічні води без жодного етапу очищення", – зазначають у медіа.

Загалом ні припис ДЕІ, ні кримінальне провадження не змусили владу Болграда вживати конкретні заходи, щоб виправити ситуацію із забрудненням земель.

ЕкоПолітика раніше розповідала, що у Києві збитки за засмічення земель склали понад 1,3 млрд грн. Там впродовж п’яти роки місцеве підприємство скидало побутові відходи за межами полігону.

Читайте також
Скільки збитків завдала незаконна риболовля і які штрафи діють в Україні – інфографіка
Скільки збитків завдала незаконна риболовля і які штрафи діють в Україні – інфографіка

Найбільше шкоди браконьєри завдали у Дніпропетровській та Кіровоградській областях

ФАО допоможе Україні у відновленні лісових ландшафтів
ФАО допоможе Україні у відновленні лісових ландшафтів

Проєкт передбачає розвиток лісових систем та сталих практик управління ними

На Закарпатті знову нищитимуть ліси для доріг до вітропарків – ГО "Код 21"
На Закарпатті знову нищитимуть ліси для доріг до вітропарків – ГО "Код 21"

Вирубка загрожує правіковим лісам Пашківецького лісництва, як раніше було в "Шипоті"

Через забруднення масово загинула риба на Харківщині
Через забруднення масово загинула риба на Харківщині

Правоохоронці встановлюють джерела забруднення та причетних осіб