На спільному засіданні Комітетів Верховної Ради з питань антикорупційної політики та природоохоронної діяльності відбулася перепалка між нардепом Романом Іванісовим та заступником міністра захисту довкілля Романом Шахматенко. Причиною стали зауваження нардепа до законопроєкту №3091 "Про державний екологічний контроль".
ЕкоПолітика слідкувала за онлайн-трансляцією засідання.
Під час своїх виступів Шахматенко та автор законопроєкту Олександр Маріковський зауважили, що всі зауваження членів антикорупційного комітету будуть враховані до другого читання законопроєкту. Натомість Іванісов заявив, що за весь час його депутатства він вперше бачить, щоб зауваження були враховані не до першого, а до другого читання.
Надалі між політиками відбувся такий діалог:
Іванісов: "Це вперше за час моєї каденції (за два роки), щось буде мінятися до другого читання. Це дуже цікаво, звичайно. А чому ми відразу це не врахуємо? Тобто, ви погоджуєтесь, що цей проєкт не є досконалим?"
Шахматенко: "Ні, я не погоджуюсь. Я погоджуюсь з тим, що можуть бути різні бачення і рішення. Запропоноване нами рішення — з ним можуть не погоджуватися народні депутати".
Перед тим, як озвучити свої зауваження, Іванісов висловив думку, що жодні зміни до другого читання законопроєкту так і не врахують. За його словами, нова редакція законопроєкту містить неузгодженості — як між нормами самого закону, так і між іншими законодавчими актами. Зазначене у сукупності складає корупційні фактори, а законопроєкт постає таким, що містить корупційні ризики.
- У проєкті закону значно розширена кількість підстав для проведення позапланових перевірок, за рахунок таких, що виходять за межі природоохоронної сфери. Спрощене застосування підстав вже передбачене у базовому законі частини 2-ї Статті 15-ї проєкту. Так передбачено і нові підстави: звернення органів досудового розслідування в рамках кримінального провадження пункт 12, звернення громадського об’єднання, органів місцевого самоврядування про порушення вимог природоохоронного законодавства — пункт 3. Подібні підстави законом "Про засади державного нагляду та контролю у сфері господарської діяльності" не передбачені. Неузгодженість законодавства може стати потенційною небезпекою для зловживання контролюючих органів та є корупціогенним фактором.
- Неузгодженість законопроєкту щодо повноважень осіб контролюючого органу. Статус і повноваження державних інспекторів навколишнього природного середовища — Стаття 20, оплата праці державних інспекторів законопроєктом не визначена. Також не містять згадки про державних інспекторів з охорони навколишнього середовища. Таким чином юридично не визначена норма законопроєкту є корупціогенним фактором.
- Розширюються повноваження органів місцевого самоврядування. Законопроєктом відповідні сфери та способи їх здійснення не передбачено, що створює підстави для перевищення цими органами своєї компетенції. Не враховує вже чинних норм щодо контрольованих функцій у сферах державного екологічного контролю місцевих органів виконавчої влади. Відповідно до пункту 14, частини першої Статті 23-ї проєкту, не виконані вимоги про повне або часткове зупинення виробництва, виготовлення або реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг викладені у приписі щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу державного екологічного контролю тягне за собою накладення штрафу. Водночас, склад зазначеного вище правопорушення не корелюється з повноваженнями посадових осіб органів ДЕІ під час здійснення заходів державного екологічного контролю —стаття 18-та проєкту. Які наразі відсутні.
- Не відповідає принципу юридично визначених законодавча ініціатива щодо порушень суб’єктами трактування законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Водночас, норма "інші" дозволить ухвалювати рішення, керуючись власними поглядами, що є дискредиційною нормою та корупціоногенним фактором. Частиною 8-ю статті 14 законопроєкту передбачено, що вчинення у попередніх періодах порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачених статтею 23-ю цього закону є підставою для скорочення строку періоду здійснення наступної планової перевірки. Таким чином проєкт містить дискредитиційні повноваження контролюючих органів для скорочення проміжку часу між послідовними візитами на об’єкт, що не обмежений часовими проміжками та не базується на попередньо розробленій програмі перевірок.
"Ми розглядали цей законопроєкт півроку тому і говорили про нього. На сьогоднішній день доопрацьований законопроєкт жодного креслення не зробив по цим зауваженням", — підкреслив Іванісов.
У відповідь Шахматенко пояснив основні зауваження: "Перелік підстав позапланів дійсно був розширений, тому що на сьгодні є дві підстави для проведення позапланів — звернення фізичної особи, що саме по собі є доволі корупціогенним і породжує дуже багато невизначеностей. Ми дещо розширили, зокрема включили дані моніторингу і звернення в рамках досудового слідства. Нині ми маємо колізію. Друге питання — невизначеність статусу екоінспекторів. Ми не виходимо з під дії закону про державну службу та центральні органи виконавчої влади. Щодо будь-яких дискредиційних повноважень щодо скорочення терміну — ми вас чуємо і готові врахувати до другого читання".
Як повідомляла ЕкоПолітика, 14 травня у Верховній Раді зареєстрували проєкти постанов про винесення на голосування двох екологічних законопроєктів №4167 "Про промислове забруднення" та №3091 "Про екоконтроль".
