300 генеральними директорами з 400 європейських промислових компаній у спільній заяві вимагають встановити реалістичні строки та шляхи прискорення зеленого переходу, зокрема з впровадженням проєктів з декарбонізації.
Про це йдеться у спільній заяві енергоємних компаній напередодні пленарного голосування щодо механізму коригування вуглецевих кордонів (CBAM) та схеми торгівлі викидами (ETS), повідомляє ANSA.
Ці компанії з багатьох секторів, зокрема металургійного та енергетичного секторів, забезпечують 2,6 мільйонів робочих місць.
В матеріалі зазначили, що CBAM та ETS може спричинити конкуренцію з боку компаній, які не повинні стикатися з тими ж кліматичними цілями.
Також це може завдати шкоди спроможності промислових секторів інвестувати в зелені технології, адже збільшення витрат на вуглець, коли необхідні кошти для інвестування в декарбонізацію, скорочує ресурси для зелених інвестицій.
“Парадокс, що скорочення квот на вільні послуги, а не прискорення, призведе до уповільнення скорочення викидів, що ускладнить розвиток зелених технологій”, – пише ANSA.
В заяві зазначили, що ризик полягає в тому, що недорогий і високовуглецевий імпорт із-за меж ЄС (наприклад, Індія, Туреччина, Китай тощо) зросте в геометричній прогресії. Це може спричинити делокалізацією викидів за межі ЄС, а також закриття компаній та звільнення працівників.
Нагадаємо, Європарламент прийме остаточне рішення щодо ринку вуглецю.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Європарламент закликають протидіяти витоку вуглецю у паперової промисловості.
