Єврокомісія підтримала реформу вуглецевого ринку ЄС shutterstock

Єврокомісія підтримала реформу вуглецевого ринку ЄС

Катерина Бєлоусова

Європейська асоціація виробників сталі Eurofer висловила занепокоєння з приводу CBAM

Керівник кліматичної служби ЄС Франс Тіммерманс заявив, що ухвалення Європарламентом угоди щодо реформи вуглецевого ринку наблизила ЄС до завершення роботи над пакетом Fit for 55.

Реформа системи торгівлі викидами (ETS), впровадження механізму регулювання вуглецевих кордонів (CBAM) та створення соціального кліматичного фонду (SCF) поставили блок на твердий шлях до більш “зеленого” майбутнього, повідомляє EURACTIV.

Пакет Fit for 55 покликаний скоротити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року від рівня 1990 року.

Зазначається, що Єврокомісія привітала голосування Європарламенту за реформу вуглецевого ринку як за вирішальний крок у боротьбі зі зміною клімату та досягненні кліматичної мети ЄС.

В матеріалі підкреслили, що схвалена 18 квітня реформа зробить політику ЄС щодо зміни клімату більш амбітною та підніме вартість забруднення. Окрім того, вона покликана зменшити викидів на 62% до 2030 року від рівня 2005.

В EURACTIV пояснили, що хоча викиди СО2 від електростанцій та заводів зменшилися на 43% з 2005 року, зокрема завдяки зобовʼязанню купувати дозволи на викиди, реформа дозволить досягти більш амбітних кліматичних цілей. Адже безкоштовні дозволи на викиди вуглецю повністю зникнуть до 2034 року. Окрім того, скасування безкоштовних квот відбуватиметься на тлі поступового впровадження вуглецевого мита CBAM.

Автори наголосили, що CBAM за імпорт товарів з високим вмістом вуглецю поступово почнуть вводити з 2026 року. Він охоплюватиме такі товари як сталь, цемент, алюміній, добрива, електроенергію та водень. 

Зазначається, що CBAM має запобігти негативному впливу іноземних конкурентів з більш “брудною” продукцією на промисловість ЄС. А також запобігти переносу виробництва у країни з більш мʼякими екологічними правилами.

"Щоб подолати кліматичну кризу, викиди повинні знизитися в усьому світі. Коли енергоємні товари потраплять до ЄС, ми забезпечимо оплату викидів вуглекислого газу", – сказав Тіммерманс.

Проте Європейська асоціація виробників сталі Eurofer висловила занепокоєння з приводу нового прикордонного збору на викиди вуглецю, заявивши, що зараз необхідно вжити заходів, щоб іноземні компанії не могли їх обійти.

Вона також закликала вжити заходів для підтримки європейського експорту сталі в умовах конкуренції з іноземними виробниками, які не стикаються з такими самими вуглецевими обмеженнями. 

"В іншому випадку ми ризикуємо втратити €45 мільярдів з експорту сталі з ЄС, а отже, пов'язані з ним виробничі потужності та робочі місця", – заявили в Eurofer.

В матеріалі підкреслили, що плани щодо запуску нового вуглецевого ринку ETS II у 2027 році, що охоплюватиме викиди від автомобільного палива та опалення будинків, можуть спричинити соціальні заворушення. Однак Єврокомісія вважає, що новий соціальний кліматичний фонд помʼякшить негативні наслідки.

В EURACTIV додали, що закони все ще потребують остаточного схвалення країн ЄС. Проте зазвичай це формальна процедура.

Провідний переговірник від Європарламенту Пітер Лізе заявив, що реформи ETS може сприяти або перешкоджати досягненню цілей Європи щодо скорочення викидів CO2.

"Для клімату ETS сама по собі важливіша, ніж всі інші документи разом узяті", – сказав він.

Нагадаємо, депутати Європарламенту 18 квітня схвалили угоди щодо реформи системи торгівлі викидами (ETS), механізму регулювання вуглецевих кордонів (CBAM) та створення соціального кліматичного фонду (SCF).

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, металурги з Gerber Group заявили, що механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM) загрожує існуванню галузей з інтенсивними викидами CO2, таких як виробництво цементу, добрив або сталі та нержавіючої сталі.

Читайте також
Що таке механізм CBAM і як він вплине на декарбонізацію в усьому світі
Що таке механізм CBAM і як він вплине на декарбонізацію в усьому світі

CBAM змусить імпортерів платити за кожну тонну викидів вуглецю, пов’язаних з виробництвом імпортованої продукції

Україна може отримати відстрочку від CBAM, якщо матиме сильну позицію, – Зінченко
Україна може отримати відстрочку від CBAM, якщо матиме сильну позицію, – Зінченко

Через CBAM український експорт щороку втрачатиме близько €1,5 мільярда

СТВ може зменшити конкурентоспроможність української продукції, – Семків
СТВ може зменшити конкурентоспроможність української продукції, – Семків

З 2026 року свої аналоги CBAM впровадять США, Велика Британія та країни Латинської Америки

CBAM може підвищити вартість металу з України на €100 за тонну – Антипов
CBAM може підвищити вартість металу з України на €100 за тонну – Антипов

Конкуренти з інших країн також нестимуть аналогічні додаткові витрати